«Якби Україна інтегрувалася в європейську спільноту такими темпами, як це робить ваш університет, то ви могли б уже бути в ЄС», — сказав, перебуваючи в Тернопільському національному економічному університеті, посол однієї з європейських країн. Зрештою, вузу і сам Господь велів іти на декілька кроків уперед. Адже хоча він і працює в реальному часі, але — на майбутнє. Тернопільський державний економічний університет крок за кроком входить у міжнародний освітянський простір: Європейська асоціація університетів, Велика хартія університетів, упровадження основних принципів Болонської декларації... І все це за якийсь рік-другий. «Так не буває», — засумнівається дехто. І буде правий, адже насправді вихід на міжнародну арену почався не вчора. Скажімо, україно-німецький економічний факультет існує вже десять років. В університеті створено багато спільних факультетів, програм із провідними вузами багатьох країн. І професор, доктор економічних наук, ректор університету Сергій Юрій (на знімку) не втомлюється повторювати: інтегруючись до Європи, не слід відкидати те добре, що є в нас, особливо у плані духовності, моралі. Воістину, як казав Тарас Шевченко: «Чужого научайтесь і свого не цурайтесь».
«Рентген» на європейськість
Нині у стінах університету працюють авторитетні експерти з його міжнародної акредитації, яку, до речі, ініціював сам ректор. Це вже другий приїзд учених з Австрії, Великої Британії, Фінляндії, Швеції та Швейцарії. Вони відстежують структурну побудову вузу, його науково-дослідну політику, якість навчального процесу, спілкуються із студентами та викладачами, зустрічаються з представниками влади, громадськості, підприємницьких структур... Одне слово, треба пройти всебічний «рентген» на європейськість. Після першого приїзду, коли експерти обмежилися усними рекомендаціями і взяли тайм-аут, тепер триває поглиблене вивчення всіх аспектів діяльності вузу. За кордоном університет — не просто навчальний заклад, до чого звикли ми. Він повинен сприяти суспільному прогресу, розвивати науку, брати участь у спільних з європейськими вузами проектах, запроваджувати інноваційні технології і вміти ще багато чого. Тобто бути центром, навколо якого значною мірою зосереджено життя регіону. Багато в чому це нова ноша для наших вузів. Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ) добровільно взяв її на себе, тож доведеться нести.
Тим паче що починати з азів не треба. Просто поглиблювати напрацьоване. Під час першої зустрічі з експертами відбувся обмін думками.
Експерти цікавилися багатьма питаннями: фінансуванням спільних із владою проектів, чи лобіює область інтереси університету, конкретними шляхами розв’язання тих чи інших проблем. «Наша мета, — зазначила Керстін Норен, ректор університету зі Швеції, член Європейської комісії, — визначити, які цілі і завдання ставить вуз, вивчити оточення, в якому він працює». Що ж, критерії до всіх вузів, які входять до Європейської асоціації університетів (вона налічує понад 800 університетів із 46 країн) однакові, і ми мусимо їм відповідати.
Інтереси держави і студента мають збігтися
Презентацію свого вузу перед абітурієнтами у ТНЕУ провели ще восени минулого року. Актова зала була вщерть заповнена: майбутні абітурієнти та їхні батьки приїхали практично з усіх областей України. Вони засипали запитаннями членів приймальної комісії й отримали вичерпні відповіді. Усе відбувалося максимально гласно. Охоче спілкувався з молоддю і Сергій Ілліч, жартами знімаючи напруження першої зустрічі. Поки майбутні абітурієнти знайомилися з університетом, нинішні студенти показали їхнім батькам концерт. Гадаю, переконливим аргументом для тих, хто вирішив здобувати економічний фах, буде рейтинг вузів України «Компас-2009». Це спеціальний проект журналу «Кореспондент» і компанії СКМ, який ураховував також думку роботодавців і випускників. Він відбувався за регіональним принципом.
Ще один предмет гордості цього вузу — працевлаштування випускників. Звучить ніби архаїчно (така система існувала за радянських часів), проте ось вже десять років в університеті діє центр працевлаштування і зв’язків з випускниками.
Нещодавно відбувся розподіл молодих людей, які здобували освіту за фахом «Фінанси в системі митних органів». Усі цьогорічні випускники отримали скерування на роботу на митниці України. Це результат співпраці Митної служби України і кафедри податків та фіскальної політики, яка єдина в університеті забезпечує державний розподіл. Відсіву тут практично не буває. Абітурієнти проходять попередній відбір митної служби. Жоден випускник, а працюють вони на митницях від Ужгорода до Луганська, за чотири роки, відколи ведеться державний розподіл, не залишив місця роботи.
На жаль, поки що так тісно вдається співпрацювати лише з митною службою. Решта випускників влаштовуються самостійно або через вузівський центр працевлаштування. «Роботою ми забезпечуємо 85 відсотків тих, хто навчається за бюджетні кошти, і від 30 до 50 відсотків контрактників», — пояснили мені тут. Центр має угоди з підприємствами і організаціями, свою базу даних, співпрацює з молодіжним центром зайнятості. Багато допомагають у працевлаштуванні молодших колег колишні випускники. Їх запрошують на вечори, зустрічі і водночас просять заповнити анкету, одним із пунктів якої є вивчення можливостей для влаштування на роботу теперішніх випускників. До речі, дуже дієва форма. Одна з випускниць відкрила свою фірму й одразу запросила кількох спеціалістів, часто пропонують роботу банкіри. Загалом колишні випускники довіряють своєму вузу.
Популярна у студентів вторинна зайнятість, особливо влітку. Хто влаштовується на тимчасову роботу, не пов’язану з фахом, а кому пощастить — прив’язується до майбутньої роботи із студентської лави. Не рідкість, коли молодим людям одразу після закінчення пропонують керівні посади. За декілька років їх добре вивчать, тому не вважають це ризиком. Цього літа побільшало студентів, які хочуть на канікулах заробити. Мабуть, дається взнаки криза.
Стати конкурентними на ринку освітніх послуг
Нещодавно ректори двох університетів: Тернопільського економічного — Сергій Юрій і Дрезденського технічного — Герман Кокенге уклали угоду про поглиблення співпраці. При цьому Сергій Юрій сказав ключову фразу: «Хоча з дипломом двох вузів можна без перешкод працювати за кордоном, ми намагаємось дати європейський рівень знань передусім для того, щоб наші випускники могли застосувати їх у рідній державі». Професори провідних зарубіжних вузів приїздять до Тернополя читати лекції для студентів ТНЕУ. У свою чергу, майже сто студентів щороку їдуть навчатися в Данію, Німеччину, Польщу, Австрію, Швецію, Францію. Вони також проходять практику в зарубіжних фірмах у рамках міжнародних програм. Скажімо, майбутні юристи стажуються в юридичних фірмах Польщі, менеджери з агропромислового розвитку — в німецьких і швейцарських компаніях. Водночас студенти з Польщі навчаються в семестрових програмах у Тернополі, студенти з Нідерландів беруть участь у спільних навчальних проектах. Не тільки викладачі, а й студенти виїжджають за кордон для участі в міжнародних науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах. Також у ТНЕУ щороку проходить більше десятка наукових конференцій і семінарів, участь в яких беруть вчені із багатьох країн світу, а проблеми, що на них обговорюються, настільки актуальні для нинішнього глобалізованого світу, що Тернопіль навіть почали називати малим Давосом.
А тим часом, тісно співпрацюючи з провідними навчальними закладами Австрії, Білорусі, Великої Британії, Канади, США, Данії, Іспанії, Італії, Польщі, Росії, Словаччини, Швеції, Швейцарії та інших держав, Тернопільський економічний університет водночас відкриває свої філії за кордоном. Наразі таких є дві: у Вірменії і Греції, де навчаються не лише студенти українського походження, а й корінні мешканці цих країн. Тож марка ТНЕУ стає дедалі конкурентнішою на міжнародному ринку освітніх послуг. Успішно просуваючись на Захід, вуз також проникає на ринок Азії та Африки: щороку з країн цих континентів здобувати фах економіста до Тернополя приїжджають все більше бажаючих.
Спільно із зарубіжними університетами створено україно-німецький і україно-нідерландський факультети, діють україно-польська програма фінансів та страхування, англомовна програма з міжнародної економіки, україно-американська програма з комп’ютерних наук. Студенти мають доступ до електронних бібліотек закордонних вузів. У ТНЕУ відкрився один із перших у західному регіоні інформаційний центр Європейського Союзу, що сприяє поінформованості студентів та викладачів про все, що діється в цій спільноті. Під час Дня Європи, що відбувся у травні в Тернополі, університет зустрічав Надзвичайних і Повноважних Послів дев’ятьох європейських країн, котрі взяли участь у конференції «Навчання в Європі: можливості для українських студентів». Добре знають адресу ТНЕУ вітчизняні та зарубіжні інвестори. Саме на його базі вже вдруге область проводить міжнародні інвестиційні форуми.
Орієнтація — на молодих вчених
Нинішня криза в економіці на багато що змушує подивитися іншими очима. На думку Сергія Юрія, вона підказує, де болючі місця, куди слід спрямувати кошти чи інтелектуальні ресурси. З одного боку, в країні перевиробництво фахівців з вищою освітою, з другого — катастрофічно не вистачає грамотних менеджерів, головних бухгалтерів, банкірів тощо. Конкуренцію ТНЕУ в області намагаються скласти декілька приватних і один комунальний ІІІ рівня акредитації, як тепер модно казати, виші, які також готують фахівців економічного спрямування. До того ж комунальний інститут фінансується з обласного бюджету, але оскільки має столичне підпорядкування приватному (!) університету, то бюджетні кошти йдуть туди. Хіба не парадокс? Тим часом економічний університет є справжнім велетнем (майже 30 тисяч студентів), здатним забезпечити потреби держави (і не лише її) у кваліфікованих кадрах. Так, як це відбувається з митниками, де кожна гривня державних грошей працює цілеспрямовано.
Поки нагорі думають (чи не думають!), криза підштовхує на місцях до структурної перебудови: деякі дисципліни доводиться ліквідовувати, деякі об’єднувати. Усе це, звісно, відбувається непросто. Ніде правди діти, деякі викладачі старшого покоління відірвані від нинішніх ринкових реалій, роками не вносять зміни в лекції. Студенти черпають інформацію з Інтернету й інколи знають більше, ніж можуть почути в аудиторії. Це недопустимо, вважає ректор, і затіває реформи, які не кожному до душі, але якщо цього не робити, можна безнадійно відстати.
Пріоритети тим, хто не стоїть на місці і дбає про своє зростання, а також молодим вченим. Їх тут готують із студентської лави. Через студентське наукове товариство, раду молодих вчених. Володимир Фридель почав брати участь у науковому гуртку на другому курсі, через рік — очолив його, після третього курсу — став головою студентського наукового товариства університету. Хлопець вважає, що для тих, хто хоче займатися наукою, в університеті створено всі умови. Щороку проводяться Дні науки, студентські наукові конференції, конкурси, «круглі столи». Результат — на V Всеукраїнському конкурсі наукових робіт студентської молоді, організованому Національною конфедерацією профспілок України, ТНЕУ визнано кращим вузом із постановки наукової роботи серед студентів. Активною є співпраця з іншими навчальними закладами України і Білорусі. Саме на таких міжвузівських конференціях роботу Володимира оцінено двома дипломами І ступеня. Він має намір робити наукову кар’єру. Щоправда, юнак визнає: в молодих людей наразі немає мотивації для наукової діяльності. Університет самотужки не може закрити ту прогалину, що створилася в Україні стосовно науки.
Активна в університеті і рада молодих вчених, яка об’єднує 32 молодих науковців. Значною подією в науковому житті України є щорічні міжнародні науково-практичні конференції молодих вчених: «Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації». У них беруть участь провідні вузи України й зарубіжжя, представники органів влади, підприємці. Торік молоді тернопільські вчені започаткували проведення наукових конференцій в інтернет-режимі. Про їх популярність свідчить те, що сайт відвідали понад 20 тисяч науковців з 30 країн світу. Гранти Президента України надано доктору економічних наук, професору Віктору Козюку та кандидату економічних наук, професору Григорію Монастирському. Віктор Козюк, а також ще двоє молодих учених — Володимир Турченко та Оксана Адамик отримують стипендію Кабміну. Троє молодих науковців: Віктор Козюк, Олександр Длугопольський і Володимир Мартинюк, стали переможцями ІІ Всеукраїнського конкурсу наукових робіт молодих вчених імені М. Туган-Барановського.
«Ви неповторні. Бережіть це»
Про це розповіла мені начальник університетського департаменту гуманітарної освіти та творчої самореалізації молоді, заслужений працівник культури Світлана Сорочинська. Нещодавно в університеті побували представники органів місцевого самоврядування Польщі та Франції. Студенти показали їм художні номери, переважно фольклорного спрямування, щоб вони більше дізналися про Україну. Висловлюючи вдячність, заступник мера одного з французьких міст аж заплакала від розчулення. «Нічого схожого в нас немає, — сказала вона. — Ви неповторні. Бережіть це». Так би мовити, ілюстрація до Тарасового: «...і свого не цурайтесь».
В університеті дбають про гармонійний розвиток особистості. Як любить повторювати ректор, енергія в молоді б’є фонтаном, треба тільки вміло спрямувати її на благо самого студента. Державі потрібен не просто класний фахівець, а й свідомий громадянин, патріот. Тому тут вкладають чималі кошти в розвиток культури, спорту, зміцнення здоров’я, відпочинку. Перелічити всі проекти, що здійснюються в цих напрямах, неможливо, тож обмежуся лише штрихами. Готовий до експлуатації новий гуртожиток з найкращими умовами для проживання, даховою котельнею, будується ще один. Нещодавно відкрито другий майданчик для міні-футболу вартістю 250 тисяч гривень, восени в місті Чорткові (тут університет має філіал) стане до ладу палац спорту, де можна буде проводити змагання європейського рівня. Про успіхи у спорті свідчить той факт, що непрофільний університет увійшов до трійки вузів, які показали найкращі результати на літній універсіаді України в 2007 році. Є тут свій олімпійський чемпіон, чемпіони Європи та світу. З чемпіонату Європи з армспорту нещодавно повернувся магістр Андрій Пушкар, де здобув дві золоті медалі. А загалом він дев’ятиразовий чемпіон Європи, шестиразовий — світу, володар кубка світу серед професіоналів. Хіба міг би він їздити на змагання без допомоги альма-матер? Нині він тренує студентів свого вузу. Андрій має намір і надалі вдосконалюватися у спорті. А здобутий фах, упевнений він, у життя знадобиться.
На роздоріжжі володарка гран-прі Всеукраїнського конкурсу «Червона калина», лауреат багатьох конкурсів Ірина Новомлинська. Захоплення вокалом не заважає дівчині відмінно навчатися. Тож шоу-бізнес чи міжнародний бізнес стане визначальним у житті, вона поки що не визначилася. Зрештою, серед нинішніх зірок української естради вже є випускниці ТНЕУ. Університет створює умови для того, щоб молодь проявила себе. На першому курсі відбувається конкурс «Студентська ліра», де кожен може показати свої таланти в різноманітних жанрах. А які грандіозні свята факультетів влаштовують тут. Мені довелося побувати на декількох концертах з участю студентів і можу засвідчити: багато в чому вони не поступаються професійним артистам. Недарма жоден міський захід не відбувається без студентів ТНЕУ. Вони записали декілька програм на місцевому телебаченні. Одне слово, вміють в університеті «висікти» Божу іскру.
Тернопільська область.
Фото автора.
Перший заступник голови облдержадміністрації, кандидат економічних наук Андрій Фліссак:
— Важливо, що університет не замикається лише на теоретичній підготовці. З ним тісно співпрацюють економічні служби владних структур, до рекомендацій науковців прислухаються керівники підприємств, банківських установ. Ректор є членом колегії облдержадміністрації. Влада також високо цінує внесок університету в підвищення кваліфікації державних службовців.
Голова ради випускників університету, директор ВАТ «Оріон», кандидат економічних наук Ярослав Карпик:
— Часто, беручи участь у міжнародних виставках, тендерах, зустрічаю випускників нашого вузу, які працюють у високих державних установах, зарубіжних фірмах, викладають у закордонних вузах. Це свідчить про те, що ТНЕУ дає належну базову освіту. Важливо, що випускники підтримують зв’язки один з одним і з альма-матер. На зустрічі щорічно приїжджають сотні осіб. Більшість мають на меті не просто зустрітися з однокурсниками, а й дібрати кадри для своїх фірм, банківських установ, підприємств. Наближенню студентів до реального життя слугує те, що чимало дисциплін читають практики, а студенти стажуються на підприємствах. Скажімо, «Оріон» має широкі міжнародні зв’язки, тож принципи міжнародної економіки та менеджменту можна осягати в дії.
Заступник голови ДПА в Тернопільській області Григорій Базян:
— Понад 90 відсотків працівників податкової адміністрації області — випускники ТНЕУ. У центральному апараті ДПА України також чимало тих, хто тут навчався. Спільно з науковцями вузу ми «розшиваємо» вузькі для податківців теми. Щороку стажування в нас проходять більш як сто студентів, чимало їх працюють волонтерами, коли йде масове декларування доходів фізичних осіб. Тих, хто добре себе зарекомендував, запрошуємо на роботу, зараховуємо до кадрового резерву.
Начальник Тернопільської митниці Вадим Хмаров:
— Ми також черпаємо кадри в університеті. Беремо участь у прийманні іспитів, розподілі. До речі, з відгуків колег інших митниць знаю, що вони задоволені випускниками цього вузу. Про що свідчить і стовідсотковий розподіл митників.
