Нагадаю суть проблеми. Виникла вона тоді, коли на догоду одному з впливових і наближених до міської влади бізнесменів, який є справжнім, а не паперовим власником ТзОВ «Бадьорість», міськрада своїм рішенням №444 від 30 березня 2001 року надала «в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди на 49 років» ділянку перед автовокзалом під стоянку автотранспорту. Нею до цього користувався автовокзал. Керівник, було, спробував відстояти ділянку, де приймалися автобуси міжнародного і міжміського сполучення, розміщувалась зупинка громадського транспорту, але тодішній очільник міста слухав його рівно одну хвилину...
Відтак пасажирів позбавили вільного доступу до автовокзалу — вони добираються до нього через стоянку «Бадьорості», між маневруючими авто, наражаючи тим самим себе на небезпеку. До того ж автовокзал, який щодня приймає близько тисячі рейсів, відтоді позбувся аварійного пожежного виїзду — на випадок біди буде складно евакуювати транспорт (така сама проблема і з евакуацією транспорту з платної автостоянки ТзОВ «Бадьорість»).
У той час, як бракувало коштів навіть на ремонт вулиць, міська влада швиденько під це своє рішення переносить більш як на сто п’ятдесят метрів зупинку громадського транспорту на вулиці Київській (вона й досі експлуатується без погодження з ДАІ), що стало дуже незручним для пасажирів, які зазвичай на автовокзал приїжджають з великими валізами.
Про все це написав «Голос України» 19 листопада, 10 грудня 2008, 12 березня 2009 року. Не буду переповідати про реакцію на публікації тих, хто і створив цю проблему, — ГУ МНС у Рівненській області, ДАІ, міліції, архітекторів міста та ін. Всі вони у своїх відповідях шукали «стрілочника», обмежувались відписками, демонстрували бурхливе листування з міською владою, як, скажімо, обласне ДАІ, яке бідкається, що міська влада не реагує на їхні листи...
Тим часом міська влада, яка, зрештою, і створила всі ці проблеми, відмовчувалась. Спочатку це можна було пояснити тим, що у Рівному якийсь час була вакантною посада міського голови. Коли ж обрали нового, вирішила поцікавитись його думкою стосовно порушених людьми проблем. Нагадаю, що в березні ц. р. сказав на диктофон міський голова Рівного Володимир Хомко:
— Те, що забрали в’їзди на територію автовокзалу проектні для того, щоб зробити приватну стоянку і передали на сорок дев’ять років в оренду, пояснити, з точки зору логіки, неможливо. Я не слідчий, я не прокурор, не можу якихось досліджень робити, тим паче, що це було давно. Але, на мою думку, автовокзал з таким в’їздом і з таким виїздом, який зараз є, існувати не може. Або ми вирішимо питання з аварійним виїздом, або нам закриють автовокзал. Я призначив комісію для вивчення цього питання і призначив засідання комісії з надзвичайних ситуацій. І будемо робити якісь приписи, інші дії, щоб вирішити цю проблему. Запросив власника автостоянки, того, який взяв в оренду ділянку перед центральним автовокзалом. Я чомусь сподіваюсь, що ми із ним до якогось консенсусу дійдемо...
Ось такий коментар. Не знаю, чи дійшли консенсусу В. Хомко із справжнім орендарем ділянки під стоянку, а тільки порушені людьми проблеми й досі не вирішені. Я, було, насмілилась запросити міського голову Володимира Хомка на автовокзал, щоби він показав той «консенсус» — аварійні виїзди та розмічену «зебру», якою безпечно діставалися б люди до автовокзалу, але в нього, на жаль, не знайшлося для цього часу. Воно й зрозуміло: нема чого показувати...
Тим часом пан Хомко в інтерв’ю одній з місцевих газет озвучив ідею перенести автовокзали на околиці міста за напрямками (це підтверджує побоювання рівнян, що на територію автовокзалу на вулиці Київській, 40 вже накинули оком товстосуми, оскільки в нього відвойовують метр за метром). І привід очільник міста знайшов пристойно гучний — екологічний: мовляв, щоб розвантажити Рівне від транспорту. Воно ніби Володимир Євгенович не жив у Києві, не бував у європейських столицях, скажімо, Варшаві, Берліні, де для зручності людей автовокзали в центрі міст, а то й прив’язані до залізничних. Там і потік транспорту набагато більший, і про екологію теж не забувають — нам ще б повчитись. Та й Рівному до європейських столиць ще рости і рости. І не лише за рівнем життя, а й за тим, як влада піклується про зручності для своїх громадян. Схоже, «геніальна» ідея винести у Рівному автовокзали за напрямками могла прийти тільки людині, яка або зацікавлена в тому, щоб «захапати» територію в людному місці міста, де зараз автовокзал, або ж яка сама їздить на авто, а не маршрутками. Потягала б тяжкі валізи громадським транспортом з одного кінця міста в інше, то, можливо, пропало б бажання проводити подібний експеримент з людьми. Та й у людей (автовокзалами, до речі, користуються не лише рівняни, а й усі мешканці області, іногородні) не зайвим було запитати, чи хочуть вони втілення подібної «ідеї».
Чому ж так радикально змінилася позиція міського голови Рівного Володимира Хомка стосовно порушених авторами листів до редакції проблем? Чи не тому, що спочатку він розраховував на півторарічний термін перебування на цій посаді і за цей час хотів заручитися підтримкою рівнян на наступних виборах? Нагадаю, що на дочасних за пана Хомка проголосувало трохи більше третини рівнян, які прийшли на виборчі дільниці (загалом шоста частина від усіх внесених у списки виборців). Але після рішення Конституційного Суду України, який фактично дав Володимиру Євгеновичу ще чотири роки перебування на цій посаді, в нього виникла ідея перенесення автовокзалів, причому, ідея не нова: її ще років сім тому перед журналістами озвучив один з керівників області. Цікаво, що невдовзі від автовокзалу і було «урізано» ділянку під платну автостоянку для ТзОВ «Бадьорість».
Між іншим, судячи з документів, ще за радянської влади автовокзалу додавали по сотці—дві, бо розуміли, що згодом він прийматиме більше маршрутів, тобто, прораховували перспективу. А ось у часи, коли інтереси громади відійшли на другий план, поступившись особистим бізнесовим, і почався наступ на цей об’єкт, який розташований у дуже зручному місці.
У своєму березневому коментарі Володимир Хомко доречно згадав про прокурорів. До слова, навіть після трьох публікацій ні прокуратура області, ні тим паче міста, не відреагувала на подібні проблеми, які, підкреслюю, мають загальногромадське значення, бо автовокзал — стратегічний об’єкт, який відвідують щодня тисячі людей. І вільний доступ до нього, а також аварійний виїзд — це обов’язкова умова його функціонування.
На жаль, не поцікавилась прокуратура, чому з такими порушеннями підписали документи на облаштування платної стоянки ТзОВ «Бадьорість» ті самі пожежники, чому дозволила на її території звести кафе міська архітектура (воно зіпсувало вигляд автовокзалу і практично заховало його від людей, до того ж на цьому місці згідно з планом мала бути невеличка диспетчерська), чому тільки через сім років після облаштування стоянки погоджуються технічні умови на неї у ДАІ, чому експлуатується перенесена зупинка громадського транспорту по вулиці Київській без погодження з ДАІ?
Автори листів справедливо цікавляться тим, який зиск від тієї оренди має бюджет міста. Так ось, згідно з договором оренди №53 від 18.04.2001 р. ТзОВ «Бадьорість» за 2018 квадратних метрів (стільки відведено під платну автостоянку) сплачувало щомісяця до міського бюджету 1210 гривень, а з 1 січня 2008-го, як повідомили в міському управлінні земельних ресурсів, орендна плата становить майже 2423 гривні (відповідно, по 60 копійок та 1,2 гривні за квадратний метр). Гроші, погодьтесь, невеликі. Тож чи не доцільніше, запитують рівняни, для поповнення бюджету міста, особливо в умовах нинішньої фінансової кризи, облаштувати на цьому місці платну комунальну стоянку або ж влаштувати аукціон на право її оренди, як це роблять, скажімо, у Хмельницькому (а що, як хтось запропонує місту більшу орендну плату)? Питання це адресували міській владі й міським депутатам, але ні від бюджетної комісії, ні від земельної, які мали б опікуватися поповненням міського бюджету й раціональним використанням земель міста, — ні пари з вуст...
Між іншим, підстави для розірвання договору оренди з ТзОВ «Бадьорість» у міської влади є. Адже коли виділяли сотки для цього товариства, в рішенні було чітко вказано призначення ділянки — для облаштування автостоянки. Тим часом, як повідомили в Управлінні з контролю за використанням та охороною земель у Рівненській області, їхні фахівці неодноразово фіксували факти нецільового використання згаданої земельної ділянки ТзОВ «Бадьорість» — на її території функціонували кіоски з гральними автомати, а також кафе «Нон-стоп», про що були складені відповідні постанови і приписи, на керівника товариства накладались штрафи, а також повідомляли міську владу. Однак, на жаль, суми штрафів незначні, тож, можна припустити, вони не були рівнозначні тим прибуткам, які товариство отримувало від функціонування згаданих точок.
Схоже, міська влада недооцінює людей, які все бачать, уміють аналізувати, рахувати, читати між рядків, як і розрізнити, чому товстосумам можна усе — будувати торгові точки навіть на зупинках громадського транспорту; офіси, займаючи територію єдиного, по суті, в обласному центрі парку імені Шевченка, а також тротуари під торгівлю сантехнікою на вулиці Сагайдачного; зводити питні заклади і зали гральних автоматів біля шкіл і коледжів — а рядових мешканців обласного центру позбавляють бодай елементарних зручностей у своєму місті, про що вони й пишуть у листах до редакції в надії пробудити совість у можновладців. Зрештою, не такі вже наївні люди, щоб не розуміти, що нині балом править капітал. Тому реакцію влади і згаданих фахівців на порушені рівнянами проблеми вважають тестом на совість...
Рівне.
На знімку: автовокзал у Рівному, в якого відбирають сотку за соткою.
Фото автора.
