Чи лунатимуть чарівні звуки баянів, акордеонів і гармонік?

«А може, це не лише через те, що їх витісняють електронні музичні інструменти, а тому, що у деяких відповідальних працівників Міністерства культури і туризму побутує думка, ніби баян і акордеон — не українські музичні інструменти, а отже, не варто й сприяти їх популяризації», — подумав, пригадавши офіційну відповідь Мінкультури організаторам одного з конкурсів серед баяністів і акордеоністів.

Вони тоді обійшлися без допомоги і сприяння нашого головного штабу культури, і те творче змагання музикантів відбулося досить успішно.

А згадав про це після завершення чергового і неординарного ІV Міжнародного конкурсу-фестивалю баянно-акордеонного мистецтва «AccoHolіdaу» (з англ. — «свято баяна»), який нещодавно відбувся у Києві.

Важливі особливості цього заходу. Він збирає красу й гордість вищої ліги метрів світового акордеону, — запевняє її президент Ян Табачник, голова оргкомітету конкурсу і керівник його засновника — міжнародного творчого центру. А ще — склад журі. Це відомі музиканти і викладачі: українці Володимир Зубицький, Віктор Власов, Сергій Грінченко, Юрій Ястребов з Санкт-Петербурга, Зоран Ракіч із Сербії, Микола Севрюков з Білорусі та Едуардас Габніс із Литви.

Якщо коротко, це профессіонали баянно-акордеонного мистецтва найвищого гатунку, що є основою максимально об’єктивної оцінки майстерності і таланту кожного з учасників конкурсу, — вважає заступник голови оргкомітету, народний артист України, професор Національної музичної академії Володимир Бесфамільнов. І додає: «AccoHolіdaу» — це було свято для всіх: учасників конкурсу, публіки і членів журі.

І ще одна особливість — його регулярність. З 2006 року він проводиться щороку, майже в ті самі дні. А звідси — системність для молодих виконавців вільно «вимірювати» та вдосконалювати свою майстерність в європейських та світових загальнокультурних процесах.

Переможцями цьогорічного конкурсу стали. У вищій категорії «А» (виконання академічної музики) — аспірант Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського Олександр Хрустевич. Другі місця посіли — вихованець Російської академії музики ім. Гнєсіних Семен Шмельков та Володимир Боярський. А треті — дісталися студентці Білоруської музичної академії Катерині Тарас та аспірантові Російської академії музики ім. Гнєсіних Віктору Кисельову.

У категорії «В» (виконання естрадної та джазової музики) перше місце було присуджено солісту Білоруської державної філармонії Ігорю Квашевичу. Другі місця дісталися українцям Сергію Зубрицькому і Олегу Микитюку, треті — Ігорю Саєнку (Україна) і Яні Федорук (Росія).

Утім, цей конкурс-фестиваль — не перший і не єдиний в Україні серед виконавців на цих музичних інструментах.

Ще в 1992 році у Кривому Розі було засновано міжнародний конкурс баяністів, акордеоністів та гармоністів «Кубок Кривбасу». До речі, серед його засновників окрім музичної спілки, управління культури Дніпропетровської області і відділу Криворіжської ради та музичного училища було також (тодішнє) Міністерство культури і мистецтв України.

Проводиться конкурс раз на три роки в п’яти вікових категоріях учасників до 12 і 30 років і шостій — серед гармоністів. І що важливо — за спонсорської підтримки низки промислових підприємств Кривого Рогу.

Популярність цього конкурсу пояснюється тим, що президентом його проекту є Герой України, народний артист, академік, професор, голова Національної музичної спілки і Музичного комітету України Анатолій Авдієвський. Між іншим, свою музичну освіту він розпочав з опанування гри саме на акордеоні і баяні.

У 1996 році з ініціативи працівників культури Кіровоградщини, за підтримки Міністерства освіти і науки засновується новий щорічний Всеукраїнський фестиваль-конкурс, який у 2000-му назвали «Провесінь».

А потім у часовій послідовності з’являються конкурси: «Кримська весна», «Донбас-2001», «Зірки баяна на Запоріжжі», «Візерунки Прикарпаття» (м. Старий Самбір Львівської області), «Акорди Львова», юних баяністів і акордеоністів ім. Миколи Різоля у Дніпропетровську, «Сіверська весна» в Ніжині на Чернігівщині, «Інтер-Світязь» у Луцьку, ім. Анатолія Онуфрієнка і «Вічний рух» у Дрогобичі на Львівщині.

Ці та інші продробиці про міжнародні та національні конкурси і фестивалі баянно-акордеонного мистецтва та виконання на гармоніці, що проводяться в Україні за роки її незалежності, наведено в довіднику (на знімку), який цього року вийшов друком у Тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан».

Важливо, що в довіднику вказано поштові адреси і телефони оргкомітетів усіх конкурсів. У ньому перераховуються міжнародні конкурси, в яких брали участь українські виконавці наприкінці XX і початку XXІ століть, наводиться список авторських збірок українських композиторів та редакторів-упорядників, що видані з 1990 року, найвагоміші наукові, навчально-методичні праці українських авторов та літературні видання, присвячені творчості вітчизняних митців-баяністів і акордеоністів.

У довіднику наведено стислі відомості про життя та творчий доробок понад 500 українських баяністів, акордеоністів та гармоністів, фотознімки їх з особистих архівів А. Семешка та А. Селентія. Це ті виконавці, про яких свого часу П. І. Чайковський сказав: «У природі зустрічаться не тільки обдаровані особистості, бувають і щасливо обдаровані народи. Один такий народ я бачив. Народ-музикант — це українці».

Такою високою оцінкою нашого народу розпочав автор збірника свою передмову до нього. Візьму сміливість твердити: такої високої оцінки заслуговує і другий доробок А. Семешка. У 2003—2004 роках він видав кілька книг-розповідей про сучасних українських композиторів-баяністів.

Детальніше про автора. Автор збірника «Баянно-акордеонне мистецтво України на зламі XX—XІ cтоліть» Анатолій Семешко — баяніст, педагог, заслужений діяч мистецтв, секретар Національної музичної спілки України, академік Петровської академії наук та мистецтв (Росія, Санкт-Петербург), завідувач кафедри інструментального та оркестрового виконавства Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (м. Київ).

Він — член журі численних міжнародних та національних конкурсів, автор кількох навчально-методичних та літературних праць.

Це той Анатолій Семешко, який є артдиректором та художнім керівником конкурсу «Кубок Кривбасу», заступником голови оргкомітету конкурсу-фестивалю «АссоHolіdaу», активним учасником проведення інших мистецьких заходів в Україні.

Анатолій Андрійович про підготовлений збірник каже скромно: це перша спроба максимально стисло систематизувати інформацію про мистецтво баяністів, акордеоністів і гармоністів України та української діаспори на зламі XX—XXІ століть... Проте не буде перебільшенням сказати: його внесок у створення біографії українського баянно-акордеонного мистецтва — неоціненний.

І ще одна приємна новина. Нещодавно у смт Рокитне на Київщині відбувся другий міжрайонний конкурс баяністів-гармоністів, започаткований управлінням культури облдержадміністрації. На відміну від першого в нинішньому розширилося коло учасників, які представляли 18 закладів культури та мистецьких закладів із чотирнадцяти районів і міст Київської області.

З одного боку, ці конкурси, на думку їх організаторів, сприяють виявленню нових талановитих виконавців на народних інструментах, продовжують надавати їм подальшу професійну орієнтацію. З іншого — вони сприяють зростанню виконавської майстерності учасників та розширенню творчих контактів з відомими митцями.

Цього разу журі конкурсу очолював народний артист України, професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, керівник квартету баяністів Національної філармонії України Сергій Грінченко. Він разом з начальником обласного управління культури Василем Романчишиним вручав переможцям призи і давав їм напуття на подальше творче зростання.

Перелічені міжнародні, всеукраїнські і цей обласний та інші не названі конкурси свідчать: на щастя, є в нас щирі митці — вболівальники за подальшу долю баянно-акордеонного мистецтва, невтомні організатори творчих змагань його прихильників. І що, незважаючи на нерозуміння чи відвертий спротив деяких чиновників із Мінкультури і туризму, баяни, акордеони й гармоніки звучатимуть ще гучніше й мелодійніше. Бо вони — серед найпопулярніших національних музичних інструментів. А завдяки конкурсам та фестивалям зростатиме і кількість дітей, які захочуть навчитися грі на них у музичних школах...