Три дні широко й гучно святкували у Сімферополі 225-річчя міста. Та чимало кримчан піддають сумніву доцільність прив’язки дати ювілею до власне рішення князя Потьомкіна будувати тут на догоду Катерині ІІ головне місто Таврійської губернії. Насправді адміністративний, економічний, науковий і культурний центр Криму був столицею пізніх скіфів ще понад дві тисячі(!) років тому.
Відомий в античному світі великий на ті часи поліс, названий істориками Неаполем Скіфським, займав 28 гектарів. Пізніше, близько ІІІ століття н. е. його зруйнували племена кочівників. Але зручне місце на перехресті доріг не порожніло ніколи. На руїнах зародилося грецьке поселення Керменчик — «мала фортеця». Мінялися його назви, народи-мешканці, але саме місто залишалося завжди.
«Кому і навіщо потрібно вкорочувати віку й історії місту в серці Криму?» — не стомлюються запитувати у місцевих владників інтелігентні сімферопольці, які так довго не перестають дивуватися, чому їхня нинішня влада вперто відмовляється від справжньої історичної дати витоків Сімферополя. На догоду кому?
Зневага до власного минулого стала невід’ємною ознакою сучасного чиновництва, вважає громада міста. Зокрема, народний депутат України, перший заступник меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров відзначив: «...Міські чиновники за рахунок міського бюджету вирішили ощасливити нас із вами, людей здорового глузду, запропонувавши стати учасниками чергового дійства, названого «225-річчя заснування міста Сімферополя», — виссаної з пальця непевної дати».
...До речі, лише тільки на час святкування у Сімферополі з’явилася гаряча вода, її вже давно постійно подають тільки в пологові будинки, лікувальні заклади й дитячу молочну кухню, адже заборгованість «Кримтеплоенерго» склала з початку року вже майже 69 млн. грн. й продовжує зростати. Тож коли гаряча вода з’явиться знову в колишньому «місті фонтанів», невідомо нікому.
Справжньою загрозою «Воротам Криму», які вже у 80-ті роки минулого століття посіли третє місце в Радянському Союзі після Москви й Ленінграда за забрудненістю повітря, стала загазованість. Місто буквально задихається від дедалі більших порцій смогу. І якщо за радянських часів на одного жителя частка зелених насаджень становила близько 19 квадратних метрів парків, скверів, садів і бульварів, то нині ця цифра зменшилась аж удвічі (!) й продовжує скорочуватися буквально з катастрофічною швидкістю. А все через бурхливе «паркове будівництво», якого вперто не помічають владники міста. Елітні висотні новобуди «проковтнули» вже не одну охоронну зелену зону міста, починаючи від центру, хоча в генплані Сімферополя (ще зразка 1985 року!) вказано, що тут забудова не повинна перевищувати п’яти поверхів й врізатися в існуючі зелені масиви.
Окрім нового генплану, відсутня досі й єдина концепція, за якою повинен розвиватися Сімферополь. Користуючись цим безладдям, проворні забудовники дедалі зухваліше й брутальніше «прикрашають» різними архітектурними потворностями, дивинами й примхами центр міста, не говорячи вже про його околиці, куди, схоже, комунальні служби взагалі не дістають.
Тож свій сумнівний ювілей адміністративний центр Криму зустрів як звичайне провінційне містечко в найсумнішому сенсі цього визначення. Адже для того, щоб свято стало радісним, владники міста (що ніяк не вийдуть із затяжного, понад піврічного, міжусобного конфлікту) повинні були з року в рік займатися благоустроєм чільного міста півострова, яке є візитною карткою для кожного гостя автономії. Замість цього вони потрапили на гачок бізнесменів, які вже давно паплюжать і погіршують образ «Воріт Криму», загромаджуючи буквально весь простір торговими центрами і точками. Вивищуються й гори сміття на звалищах, особливо ядучого влітку, незважаючи на традиційні обіцянки влади збудувати бодай єдиний на Крим сучасний сміттєпереробний завод.
Сімферополю необхіден нарешті генеральний план розвитку, який місцеві владники не можуть затвердити протягом уже трьох років. А може, у цьому є свій намір? Адже, коли відсутня містобудівна документація, земля масово, підкилимно розбазарюється, на ній виростають немислимі архітектурні «шедеври», у той час як черга простих громадян на отримання шматка землі під забудову катастрофічно збільшується. Дивним чином і суди підтримують передусім інтереси бізнесу, а не простих людей.
Але підіб’ємо підсумки: місто відсвяткувало свій так званий ювілей на тих же перезагазованих, розбитих ущент вулицях і площах, задихаючись від смогу. Але сімферопольцям від того не покращало...
