Цього року на Луганщині зафіксовано два випадки, коли молоді люди намагалися проникнути на територію збройних конфліктів, щоб стати членами якого-небудь формування й заробити грошей. Іншими словами, стати найманцями. Про людей цієї професії кажуть як про машину для вбивства, що діє без принципів, віри й без батьківщини.
Наша довідка
Боротьба із цим видом злочинів віднесена законодавством до компетенції Служби безпеки України, і оперативники СБУ проводять постійну роботу із запобігання участі наших співгромадян у збройних конфліктах інших держав як найманців.
Уже відомі випадки, коли молоді люди, котрі мають хороший вишкіл, намагаються за допомогою Інтернету знайти вербувальні пункти частин військових компаній, які спеціалізуються на допомозі в поваленні режимів, захопленні влади, знищенні політичних противників... Попит на вихідців із пострадянського простору, які служили в спеціалізованих військах і володіють специфічними військовими навичками, зростає.
Один такий «покупець душ» був затриманий в області в 2008 році. Громадянин Росії, родом з Абхазії, агітував осілих у регіоні кавказців взяти участь у воєнних діях на боці Абхазії. Говорив про патріотизм, почуття обов’язку. Важко сказати, скільки його земляків, які осіли в шахтарському краї, могли б поповнити лави бойовиків, якби вербувальника не затримали.
Наша довідка
Участь без дозволу відповідних органів державної влади в збройних конфліктах іноземних держав з метою одержання матеріальної винагороди карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
За інформацією прес-служби Луганського управління СБУ, сьогодні відомі три факти участі жителів області у воєнних діях на Північному Кавказі під час другої чеченської війни. Один з колишніх найманців після повернення додому потрапив у місця позбавлення волі, де й перебуває донині. Ще один наш земляк був застрелений бойовиками, котрі не бажали платити йому грошей. Його останки повернулися на Луганщину загорненими за тамтешнім звичаєм у килим.
Розповідають про випадки, коли «емісари» з азіатських країн запрошували військових фахівців з Луганської області обслуговувати радянську військову техніку. Причому настійливо просили добиратися в їхню країну неофіційно, в обхід державного підприємства «Укроборонсервіс». Ця структура — єдина в Україні, що має право укладати угоди про поставки за кордон військової техніки, озброєнь і командирування фахівців. Луганчани від незаконного «відрядження» відмовилися, хоча воно й обіцяло непоганий заробіток.
 
Луганськ.