Починаючи з 23 червня рівень води в Інгулі в межах Кіровограда почав стрімко падати, сягнувши за кілька днів майже нульової позначки.

Куди поділася вода цього разу (вперта рідина поводиться так щороку, залишаючи містян саме в розпал літньої спеки без прохолодної вологи, рибу та інших водних організмів без життя)?

«У розпал літньої спеки, коли стовпчик термометра сягає тридцятиградусної позначки, жителі Кіровограда не мають де відпочити — в межах міста практично зникла річка Інгул», — писали та розповідали ЗМІ й минулого року.

«Раніше Інгул вабив своєю прохолодою тисячі рибалок, спортсменів і відпочивальників. Тих, кому виїхати кудись далі від міста скрутно. Однак цього літа з річкою щось трапилося — майже зовсім зникла вода, а відпочивати біля затхлого мулу та сміття замість освіжаючої водної прохолоди не надто приємне заняття.

Мешканці будинків по сусідству з річкою жаліються на сморід, що надходить з висохлого Інгулу — раніше набережна користувалася великою популярністю у любителів пробіжок, а нині через запах там просто неможливо перебувати.

Кіровоградські рибалки переживають, що через таку «посуху» загине чимало риби.

Для того, щоб прояснити ситуацію з водою, що таємниче зникла, ми звернулися до директора кіровоградського водоканалу Романа Ілика. Він зауважив: до нього жодна інформація щодо прориву чи ремонтних робіт на руслі річки Інгул не надходила, а зникнення води, можливо, пов’язано із самовільним втручанням жителів міста», — такими та схожими повідомленнями майоріли газети й інтернет-сайти наприкінці липня — на початку серпня 2013 року.

Як повідомив начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Кіровоградської міськради Сергій Коваленко, цього року зникнення води зрозуміле — комунальники ремонтують шлюзи. Мовляв, відбулося підмивання їх основи водою, тому русло Інгулу втратило свій нормальний об’єм. Роботи мають завершити за декілька днів і почнеться закачування води. Через деякий час Інгул поверне свій нормальний об’єм».

«Чому це потрібно робити в найспекотнішу пору, в тридцятиградусну спеку?» — запитання, в якому, мабуть, мають розібратися працівники природоохоронної прокуратури та управління екології, а заразом порахувати мільйонні матеріальні збитки, завдані природі, та моральну шкоду — завдану жителям обласного центру. Та, врешті-решт, — знайти винних.

Тим часом декілька днів минуло, а ситуація залишається без змін. За логікою минулорічних подій, вода не з’явиться ні через тиждень, ні через два. Чомусь усе це нагадує ямковий ремонт доріг — щороку туди втеліщують мільйони гривень, а сумнозвісні ямки є собі та й є на втіху дорожникам.

Усе було б нічого, але, по-перше, в річку як скидалися, так і скидаються каналізаційні стоки. Тож у комплексі з відсутністю води штучно створено умови, коли всі живі організми, насамперед риба та раки, тисячами полізли на берег в прямому сенсі цього слова. А місцеве населення кинулося їх ловити. Тож можна лише здогадуватися, якої шкоди насправді завдано природі та скільки людей захворіють на інфекційні захворювання.

Кіровоград.

Такий вигляд мало русло Інгулу 25 червня в розпал робочого дня саме біля тих шлюзів по вул. Кірова, де, за твердженням чиновника, повинні були оперативно вестися ремонтні роботи. Жодного працівника. Проте — справжнє паломництво. Та ще — гори напівмертвої риби, яку руками, сачками та іншими підручними засобами збирали місцеві любителі рибної ловлі та дарівщини. Не виключено, вона вже з’явилася в продажу на міських ринках.

Фото автора.