Доброго дня, шановні працівники газети «Голос України»!
Пише вам читач цього чудового джерела інформації із всіляких тем та напрямів громадського життя українського народу.
«Голос України» передплачую з першого номера, що вийшов 1 січня 1991 року. Матеріали газети ніколи не приносили мені розчарування, бо вони цікаві, пізнавальні й повчальні. Статті стосуються важливих проблем нашого народу, вони не безликі й не бульварні. Газета цілком своя, людська, витримана на високому моральному рівні. 
Велике вам, газетярам, читацьке спасибі!
Узятися за перо й написати улюбленому «Голосу України» мене спонукала нестабільна обстановка навколо. Як бачу — на сході й півдні нашої держави з’явився ворог: несподіваний і підступний, наш, так би мовити, «старший брат» і сусід! Хто б міг раніше про таке подумати?! Так, вона, Росія, схоже, перетворилася на сатанинське поєднання злочинної влади й ошуканого безсовісною пропагандою населення...
У цих умовах нам, українцям, треба протиставити розбійницькому альянсу нашу національну єдність — міцну, справедливу і святу! Показати нашу цілісність і дружбу ми повинні в усіх куточках нашої багатогранної Батьківщини!