Альтернативи миру — немає!

Мир і цілісність держави. Цілісність держави та мир — це той базис, той фундамент, на якому і повинна вибудовуватися мудра державна політика, якщо ми говоримо про політику, яка відповідає стратегічним національним інтересам України. Тільки така політика спроможна трансформувати Україну в справжній суб’єкт міжнародної спільноти.

На сьогодні і на Заході України, де розмовляють на щирій українській мові, і на Сході, де спілкуються виключно російською, серед простих людей є загальноєдине розуміння того, що всі ми і громадяни Сходу і Заходу України — одна велика багатонаціональна українська родина. Є також і друге єдине розуміння на рівні простих людей в частині того, що чим більш міцною буде наша єдина багатонаціональна українська родина, тим скоріше ми всі разом успішно переборемо всі труднощі на нашому шляху і побудуємо вільну, демократичну, а, головне — щасливу для всіх країну. На жаль, таке розуміння відсутнє серед політиків, котрі або свідомо, або ні розколюють суспільство. Причому розколюють його згори заради задоволення своїх власних політичних амбіцій.

Сьогодні прості люди і на Заході на Сході України також жорстко вимагають від політиків всіх рівнів та від влади повернути народу те, що у нього безсоромно забрали: мир, спокій, злагоду і стабільність. Оскільки саме на цих фундаментальних цінностях ґрунтується успіх і процвітання держави, її динамічне економічне зростання і його конвертація у підвищення добробуту людей.

У кожній країні, що потрапляє в екстремальні обставини, завжди є партія війни, так звані яструби, котрі, крім військового сценарію, ніякої другої альтернативи не вбачають, і партія миру, котра головні акценти зміщує в бік дипломатії, перемовин і консультацій. Кожні військові дії, однак, завжди завершуються миром. Питання тільки одне. Якою ціною досягається такий мир. Скільки людських доль, скільки життів, у тому числі і мирних громадян, жінок, стариків і дітей перемеле війна.

Розум нагадує, що потрібно якомога скоріше зірвати стоп кран і потяг війни зупинити. І таким чином зберегти тисячі людських життів. Крім того, в зоні бойових дій знищуються промислові підприємства та руйнується соціальна інфраструктура: житлові будинки, школи, дитячі садочки, лікарні тощо. Натомість Донбас є індустріальним серцем країни. І від того, наскільки ритмічно б’ється це серце, настільки здоровим виглядає в цілому економічний організм держави. І сьогоднішня аритмія Донбасу вже дає підстави експертам вибудовувати песимістичні прогнози. Це падіння ВВП за підсумками 2014 року на 7—8%, прогнозована інфляція за підсумками року — до 30%. Різкий скачок цін на житлово-комунальні послуги, вартості проїзду на транспорті, ліки та медикаменти, продовольчі товари та послуги. Зростання безробіття. Девальвація гривні. Різке зменшення соціальних виплат. Заморожування зарплат та пенсій. Окрім цього, потрібні вже мільярди і не гривень, а доларів, для відновлення соціальної інфраструктури в зруйнованих містах і селищах, а попереду нас чекає осінь та зима. Крім того, потрібно відновлювати дороги, мости, промислові підприємства, а це робочі місця.

Але відновлювати і будувати неможливо в умовах бойових дій. Відповідно, чим раніше настане довгоочікуваний мир на багатостраждальній донецькій землі, тим швидше ми залікуємо болючі рани в східних регіонах.

Європейські лідери також підтримують повне припинення вогню з обох боків і відновлення переговорного процесу. Особливо яскраво артикулюють таку позицію лідери Франції та Німеччини. Це й зрозуміло. Європейським країнам, зважаючи на їх національні інтереси, невигідний як військовий пожар в України, який погрожує перекинутися на інші європейські країни, так введення економічних санкцій третього рівня проти Росії, оскільки це бумерангом вдарить по їх національних економіках. А цього вони допустити не можуть в жодному разі. Та й ми, хоч би хто як гороїжився, якщо розмірковувати з позиції жорсткого економічного прагматизму і здорового глузду, також зацікавлені в нормалізації торгово-економічних відносин з Росією, котра займає третину нашого експорту.

Незважаючи на те, що є необхідність перебування на сході обмеженого контингенту військових сил — наших героїчних військових, мужніх чоловіків для захисту мирних громадян від бандитів, мародерів та терористів, головним же акцентом в діяльності влади повинен бути не автомат Калашникова, а дипломатія, переговори та консультації. Тільки це може привести до миру мирним шляхом за мінімальних втрат як військових, так і цивільних громадян. Уже достатньо крові.

Гарантією же закріплення миру повинна стати децентралізація влади з переданням широкого кола владних повноважень з Києва на рівень регіонів та місцевого самоврядування, з підкріпленням їх значним фінансовим ресурсом за рахунок формування місцевих бюджетів знизу. І все це повинно бути законодавчо формалізовано у вигляді змін до Конституції України. І якомога скоріше потрібно усунути причини, котрі і привели до того, що зараз відбувається в країні. Всі ми пам’ятаємо, як взимку в західних областях місцеве населення виганяло з кабінетів голів облдержадмінстрації з гаслами: «Нам намісники президента з Києва не потрібні. Ми самі будемо в регіоні вибирати свою владу». Потім цю естафетну палицю підхопили інші регіони. І пішло-поїхало. Однак за великим рахунком народ, як завжди, правий. Реальна влада повинна бути в регіонах. Про що ще півроку тому наголошувала Партія регіонів.

Але проект змін до Конституції України, що був направлений Президентом України для розгляду у Верховну Раду, був дуже жорстко розкритикований з боку провладних фракцій більшості парламенту, насамперед, фракціями «Свободи» та «Батьківщини», які фактично його провалили. Фракція Партії регіонів також критично оцінила цей законопроект, оскільки не побачила в ньому реальної передачі влади із Києва в регіони, а також підкріплення реальними фінансовими ресурсами повноважень, які передаються в регіони. У зв’язку з цим Партія регіонів підготовила свій варіант змін до Конституції України, який планує внести на розгляд Верховної Ради України. В частині децентралізації влади нами передбачається таке.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад району та області, є відповідна районна та обласна рада та її виконавчі органи.

До компетенції міських рад відповідно пропонованої редакції змін до Конституції України віднесено питання утворення, реорганізації та ліквідації районів у містах.

Запропонованими змінами деталізовано, що до системи місцевого самоврядування входять органи місцевого самоврядування громади, району, області, голова громади — сільський, селищний, міський голова та районний голова, обласний голова та відповідні виконавчі органи, та встановлено, що розмежування їх повноважень здійснюється відповідно до закону.

Змінами надано право сільським, селищним, міським радам наділяти органи самоорганізації населення частиною компетенції своїх виконавчих органів, фінансами та майном.

Запропонованими змінами збережено існуючий порядок обрання на чергових виборах та строк повноважень депутатів сільських, селищних, міських, районних, обласних рад.

Крім того, встановлено, що порядок формування районних та обласних рад визначається окремим законом.

Законопроектом надано право жителям відповідних адміністративно-територіальних одиниць обирати на основі загального, рівного, прямого виборчого права, шляхом таємного голосування не лише відповідного сільського, селищного, міського, а й районного, та обласного голову (на сьогодні районний та обласний голова обирається зі складу депутатів відповідної ради), який очолює виконавчий орган відповідної ради, головує на її засіданнях та очолює її виконавчий комітет. По суті це виборний «губернатор» та керівник району.

Задля розширення повноважень органів місцевого самоврядування зокрема, їх фінансової самостійності, законопроектом пропонується встановити, що доходи місцевих бюджетів, в тому числі місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Крім того, законопроектом Партії регіонів встановлено, що обсяг фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування відповідає повноваженням, передбаченим Конституцією та законами, а зміна повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється одночасно з відповідними змінами у розподілі фінансових ресурсів. При цьому передбачається з ухваленням змін до Конституції України розподіл загальнодержавних податків і зборів між центральним та місцевими бюджетами зафіксувати у Бюджетному та Податковому кодексах, зміни до яких буде можливо вносити виключно 300 голосами народних депутатів. Наявність зазначених норм дозволить гарантувати належне фінансове забезпечення регіонів.

Законопроектом встановлено, що органи місцевого самоврядування в інтересах місцевої громади (в чинній редакції — територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування) управляють майном, вирішують питання щодо використання природних ресурсів, затверджують бюджети відповідних громад і контролюють їх виконання.

Законопроектом також до повноважень органів місцевого самоврядування додано повноваження щодо визначення та реалізації вільної гуманітарної політики на відповідній території; забезпечення охорони довкілля; вирішення питань розвитку закладів освіти, культури, охорони здоров’я та ухвалення рішень щодо забезпечення охорони правопорядку, громадської безпеки.

Задля розширення повноважень обласним та районним радам законопроектом надано додаткові повноваження (поруч з існуючими), зокрема:

вносити пропозиції Кабінету Міністрів України щодо зарахування частини загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів;

встановлювати офіційні мови, які поряд з державною мовою застосовуються на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі в навчальних закладах, а також в інших сферах суспільного життя;

вирішувати питання у сферах виховання та навчання дітей у школах-інтернатах загального профілю; управління транспортною інфраструктурою районного та регіонального значення; районного та регіонального розвитку; розвитку культури, спорту та туризму, охорони культурної спадщини; охорони навколишнього природного середовища; соціального захисту;

вирішувати питання управління об’єктами спільної власності територіальних громад району та регіону; встановлення місцевих податків і зборів відповідно до закону; проведення місцевих референдумів та реалізація їх результатів у межах та у порядку, визначених законом; утворення та утримання комунальних підприємств; організації системи професійно-технічної освіти; утримання та розвитку системи спеціалізованої медичної допомоги;

вирішувати інші питання районного і регіонального значення, віднесені законом до їхньої компетенції та з урахуванням передачі функцій виконавчої влади виконкомам місцевих рад.

Тепер, що стосується проведення майбутніх дострокових парламентських виборів. Насамперед, потрібно чесно і відверто відповіти на одне головне питання. Коли проводити ці вибори?

Якщо виходи із корпоративних інтересів окремих політиків та політичних сил, що мають сьогодні високі рейтинги, і котрі бояться, що довіра виборців до них через деякий час різко впаде, то вибори потрібно проводити вже сьогодні або завтра. А якщо підходити до цього питання з урахуванням інтересів держави і всього українського народу, то попередньо потрібно зробити п’ять дуже серйозних кроків і тільки після цього можна проводити вибори, щоб остаточно не зруйнувати країну.

По-перше, потрібно відновити мир на сході і надати можливість мешканцям Донеччини і Луганщини прийняти участь у виборчому процесі, що б вони могли вибрати до парламенту своїх представників. А якщо ні, то вибори там не відбудуться, ми тим самим самі відріжемо дві східні області від України. Крім того, якщо миру не буде на сході, а ми ще розпочнемо політичну війну в Україні, тобто виборчу кампанію, то вибори може й проведемо, а цілісність України можемо втратити.

По-друге, потрібно внести зміни до Конституції України в частині децентралізації влади, що буде головною гарантією миру та спокою в державі.

По-третє, після внесення змін до Конституції України потрібно надати можливість громадянам східних областей провести місцеві вибори в регіонах і вибрати нову владу під нові більш широкі конституційні повноваження.

По-четверте, на сьогодні втратила свою легітимність Центральна виборча комісія у зв’язку з завершенням терміну своїх повноважень більшості її членів. Тому потрібно провести перевибори членів ЦВК.

По-п’яте, по якому виборчому закону проводити вибори в парламент? Серед політиків існує чотири точки зору з цього питання. Одні пропонують проводити вибори за пропорційною системою з відкритими списками. Другі — за пропорційною системою з закритими списками. Треті — виключно за мажоритарною системою. Четверті — за змішаною системою, яка сьогодні закріплена в діючому законі.

З нашої точки зору, якщо виходити не з інтересів окремих політичних партій, а, насамперед, з інтересів виборців, то змішана виборча система найкраща, адже вона передбачає подвійну персоніфікацію відповідальності. З одного боку, партія переможець парламентських виборів сформує більшість і нестиме відповідальність за ситуацію в країні в цілому. З іншого — конкретний депутат, вибраний за мажоритарною системою в окремому окрузі, буде нести повну відповідальність перед своїми виборцями. Крім того, при змішаній системі з’являється можливість у кожного громадянина України, а не тільки у членів партій, позмагатися за мандат народного депутата в окремому мажоритарному окрузі. А життя підказує, що далеко не всі найбільш розумні і мудрі люди є членами партій, що чим більше конкуренція у виборчому процесі, тим кращою буде якість парламенту.

Але на сьогодні поки що й близько немає єдиної консолідованої думки серед політиків щодо системи майбутніх виборів.

Знову, повертаючись до сьогоднішніх політичних реалій, потрібно зазначити, що партія війни хоче заробити політичні дивіденди на майбутні вибори, не думаючи про наслідки поглиблення військового конфлікту як в самому Донбасі і в Україні в цілому, так і відносинах з Росією і іншими країнами.

Потрібно бути надто обережними. Шлях дипломатії, шлях перемовин і консультацій є єдино можливим для досягнення стабільного миру на Донбасі і в Україні в цілому. Альтернативи миру немає.