Чим привабити власне обдароване молоде покоління?

За нинішніх економічних умов розвиток освіти і науки має бути одним із основних пріоритетів діяльності держави. Ця думка обумовлена змінами, які відбуваються в розвинутих державах світу, та їх економічними результатами. Перехід від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, який уже здійснює низка розвинених держав на сучасній науковій основі, є головною передумовою їх економічного успіху, запорукою конкурентоспроможності в сучасних умовах і в майбутньому.
Натомість фінансова складова забезпечення державними коштами таких необхідних суспільству сфер, як наука і освіта, нині є недостатньою. Щоправда, слід зауважити, що найнеобхідніші видатки для забезпечення діяльності передбачено в повному обсязі. Водночас варто зазначити: фінансова криза, яка протягом 2008 року охопила практично всі країни світу, не дала змоги врахувати повною мірою необхідні потреби галузей економіки України. Виходячи із ситуації, що склалася в економіці, в законі про державний бюджет на 2009 рік видатки значно скорочено.
Сучасне світове суспільство стає дедалі глобалізованішим, інтернаціональним, готовим до конкурентної боротьби і на ринках капіталів, енергетичних ресурсів, товарів, послуг та зайнятості, і в сфері освіти і науки. Як розвиватиметься суспільство майбутнього, як у ньому буде організована і здійснюватиметься діяльність людини, якого рівня життя вдасться досягнути, залежить насамперед від того, наскільки освіченими будуть його громадяни і наскільки наука забезпечить умови життя людини.
Рівень розвитку освітніх систем, досягнутий сьогодні розвинутими країнами світу, є вагомим чинником їх інтелектуального, економічного, соціального, науково-технічного, інноваційно-технологічного і культурного розвитку, який здебільшого забезпечує цим країнам стабільність та еволюційний характер розвитку, дає можливість удосконалити життєвий устрій, поглиблювати демократичні процеси, поступово підвищувати духовний і матеріальний рівні мирного, творчого життя населення — головної мети прогресивного розвитку людини і суспільства.
Світові тенденції інтеграції і демократизації систем освіти, що нині яскраво простежуються, спрямовані до цієї мети.
Обмежений стосовно світових вимог розвиток особистості, втрата конкурентоспроможності продуктивних сил в недалекому майбутньому стануть визначальними чинниками зниження загальнокультурного рівня населення, процесів стагнації, кризових явищ в економіці країни. За таких умов Україна навіть у перспективі не зможе сподіватися на належне місце серед розвинутих країн. І що абсолютно драматично для майбутнього — наша країна не приваблюватиме власне обдароване і суспільно активне молоде покоління, вона поступово втрачатиме інтелектуальну базу для формування національної еліти, кваліфікованої продуктивної сили. Неприпустимими є негативні явища, які мають місце на сучасному етапі розвитку освітньої і наукової сфер.
В Україні, яка здійснює перехід на сучасну модель економічного зростання, зберігається недозволено низький для світової держави рівень інноваційної активності. Нові цілі, пов’язані зі стимулюванням та інфраструктурною підтримкою розвитку науки й інновацій, як і раніше, не реалізуються повною мірою, їх законодавче і правове забезпечення недосконале, до того ж запізнюється або відкладається на невизначені терміни. Підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому і зарубіжних ринках за рахунок комерційного використання нових технологій часто гальмується на завершальних етапах дослідницьких проектів відсутністю в них інноваційних перспектив, низьким рівнем запропонованих технологічних рішень. Турбує те, що в масштабах країни ефект від інноваційної діяльності майже непомітний, не налагоджено тісні, постійні і продуктивні контакти між наукою і бізнесом, ефективне функціонування національної інноваційної системи загалом. Усунення основних проблем у розвитку науки, освіти, інновацій вимагає суттєвих державних витрат.

Майбутнє за нанотехнологіями

Наразі про здійснення необхідних для науки та життєдіяльності програм, які забезпечували б розвиток нашого суспільства, не йдеться. Наприклад, розвиток нанотехнологій — це глобальний науковий прорив, який може змінити весь технологічний світ і суттєво позначитися на можливостях виробництва. До того ж це стосується й оборонної, й космічної промисловості, й цивільної сфери. Що таке нанотехнології? Це здатність створювати абсолютно нові матеріали — з наперед заданими властивостями. Цивілізація зможе користуватися такими речами, про які раніше не могла й мріяти. Це позначиться на міцності, гнучкості, пружності матеріалів, здатності витримувати різні навантаження протягом тривалого часу. Світ наповнять речі з абсолютно іншими характеристиками і властивостями, які істотно вищі за ті, котрими ми послуговуємося нині.
Наноіндустрія — один із пріоритетних напрямів високотехнологічного виробництва. У Росії, приміром, її розвитку останнім часом приділяється особлива увага. Зокрема, тільки до 2015 року тут планують інвестувати в цю індустрію близько 200 мільярдів рублів.
Слід зазначити, що і в Україні нарешті звернули увагу на необхідність розвитку наноіндустрії. Так, цьогоріч урядом схвалена концепція державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали» на 2010—2014 роки.
За аналітичними прогнозами, інноваційний розвиток і рівень економіки у XXІ столітті визначатимуть саме ці технології, і це спричинить істотні зміни в усіх сферах діяльності.
Завдяки нанотехнологіям суттєвий розвиток позначився одразу на трьох науках — медицині, хімії і біології. Так з’явилася можливість розробити нові методи діагностики і лікування ракових захворювань. Наприклад, учені навчилися застосовувати наночастки золота, щоб буквально розривати ракові клітини, зберігаючи цілісність здорових, зуміли розробити ліки, вибірково доставляючи отрути просто до пухлин в обхід здорових тканин, а крім того, наночастки змогли збільшити чутливість методу магнітної томографії, що досі залишається єдиним надійним інструментом в діагностиці ранніх стадій ракових захворювань.
Розробка і застосування нанотехнологій надасть реальну можливість створити сучасну економіку, підняти рівень життя населення і забезпечити належну безпеку країни, що справді може стати глибоким науковим проривом країни.
Сьогодні, коли держава перебуває на важкому етапі виходу з фінансово-економічної кризи, необхідно звернути увагу на сфери життєдіяльності людини, які мають високий потенціал на майбутнє, забезпечити належну фінансову підтримку з боку держави, не допустити руйнування науково-освітньої сфери. Адже серед сучасних чинників розвитку суспільства на перший план виходить людський капітал, якісною характеристикою якого є рівень знань, що стає ключовим елементом у забезпеченні розвитку будь-якої країни. І Україна в цьому не є винятком.

Микола ДЕРКАЧ, голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету, член депутатської фракції «Блок Литвина».