Забезпечити збалансоване управління та раціональне використання всіх наявних ресурсів — саме таку мету ставили перед собою розробники автоматизованої системи оцінювання та прогнозування результатів діяльності органів місцевого самоврядування «Сталий розвиток територій».
Серед партнерів та співвиконавців проекту, який презентують на Всеукраїнському конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, — Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Східний науковий центр Транспортної академії України, Дніпропетровська та Чернівецька обласні ради, 22 районні ради Дніпропетровської області, чернівецька міська громадська організація «Буковинська партнерська агенція». В числі провідних розробників—науковці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені В. Лазаряна, до яких наш кореспондент звернувся по роз’яснення. Треба зазначити, що фахівці ВНЗ мають неабиякий досвід у цій справі: автоматизована система управління залізничним транспортом України створена великою мірою за їхньої участі.
Отже, чому пропонується впроваджувати нову систему насамперед у районах, який механізм її дії і на що можна розраховувати в процесі реалізації цього проекту?
Олександр Пшінько, ректор Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені В. Лазаряна:
— Наша система дає можливість, з одного боку, оцінити рівень економічного, соціального, екологічного розвитку території і, з другого, — запропонувати найприйнятніші рішення, щоб не порушити баланс такої складної структури, як територіальна одиниця. Тобто не допустити, наприклад, одержання преференцій в економічній сфері за рахунок погіршення соціального забезпечення чи екологічного стану.
Ще одна перевага — прозорість прийняття рішень щодо використання наявних коштів. Керівникові ніхто нічого не диктуватиме, але тепер у разі невдалого результату він не зможе відбутися популярною українською відмовкою: «Якби ж то знаття». Бо наша система це «знаття» дає: із сотень можливих рішень вона пропонує десяток найприйнятніших, а отже, ефективних з точки зору стійкого розвитку. І з керівника уже можна спитати: чому він вибрав саме цей варіант, чому саме у той чи інший проект вклав кошти?Ми сподіваємося, що більшість керівників районних рад і райдержадміністрацій активно візьмуться впроваджувати цю автоматизовану систему. Бо що вони мають зараз? Розрізнені показники, які дають можливість лише констатувати ситуацію на місцях. Стоси статистичних звітів, що надаються у друкованому вигляді управліннями, важко проаналізувати і майже неможливо використати для прийняття рішення.
Тому наша методика й спрямована на сільські райони — цю найвразливішу ланку в управлінні територіями. Але її з успіхом можна адаптувати, застосувавши інші критерії, й до міст, використовувати обласним органам. І Дніпропетровська, і Чернівецька обласні ради визнали, що це наступна сходинка в реалізації їхніх електронних програм, оскільки забезпечує перехід від інформаційних до автоматизованих систем управління.
Дмитро Козаченко, начальник науково-дослідної частини університету:
— Наразі в Україні існує система оцінювання стану регіонів. Але її не можна застосувати нижче обласного рівня, бо передбачені нею показники в районах зібрати неможливо. Крім того, вона «грішить» суб’єктивізмом, оскільки деякі показники пов’язані один з одним, залежні один від одного, а тому один і той же показник оцінюється кілька разів.
При розробці своєї методики ми дотримувалися нових підходів — зокрема, багатокритеріальної оптимізації. Тобто не змішуємо обрані показники (42 економічні, 67 соціальних, 22 екологічні) і прагнемо, щоб вони розвивалися, не погіршуючи один одного.
Україна, за результатами наукових досліджень, перебуває в ситуації слабкої стійкості. І не тому, що всю увагу у нас традиційно спрямовували на виробництво. А тому, що, піднімаючи якусь одну пріоритетну галузь, ми забуваємо про інші, не менш важливі сфери для життєдіяльності регіону.
Тоді як ідея «сталого розвитку» передбачає збалансований підхід по всіх напрямах, що забезпечує потреби суспільства сьогодні без збитків для задоволення потреб майбутніх поколінь.
Владислав Скалозуб, завідувач кафедри комп’ютерних інформаційних технологій:
— Користувач нашої автоматизованої системи отримає сучасну інформаційну базу і сучасні засоби підтримки прийняття рішень: керівникові варто буде лише відповісти на поставлені запитання.
У цьому проекті були задіяні і наукові кадри, і спеціалісти в галузі сучасних комп’ютерних технологій, і керівники органів місцевого самоврядування різних рівнів. Отже, система створювалася не тільки теоретиками, а й практиками. Для тих, хто безпосередньо працюватиме на місцях, передбачено навчання.
Ірина Агієнко, доцент кафедри «Облік, аудит та інтелектуальна власність»:
— Наша мета — дати управлінцю дійовий сучасний засіб, який допоможе об’єктивно оцінити ситуацію на визначеній території і зорієнтуватися щодо можливих наслідків прийняття тих чи інших рішень. А найпереконливішим аргументом на користь сталого розвитку, як на мене, є повір’я наших предків, які вважали, що землю і довкілля ми не одержуємо від своїх попередників, а позичаємо у наступних поколінь. Так-от, наша система — це інструмент, який не дозволятиме брати безповоротні кредити у майбутнього.
Фото автора.
На знімку (зліва направо): Д. Козаченко, І. Агієнко, В. Скалозуб, О. Пшінько.
