Як керувати інноваціями

Загальновідомо, що єдиним рушієм розвитку людської цивілізації є різноманітні винаходи і наукові відкриття. Кожне покоління спочатку засвоює знання попередників, а потім робить свій внесок. При цьому дедалі більшого значення набуває роль особистості та майстерність в управлінні персоналом. Дуже часто ця роль є одним з визначальних чинників виходу тих або тих країн на передові рубежі науково-технічного прогресу (НТП).

Час показав, що країни, які сповільнюють свій технічний розвиток з тих або інших причин, поступово сповзають з певною швидкістю на узбіччя НТП. Із здобуттям Україною незалежності біля штурвала державної влади з перших днів стояли лідери, котрі розуміли роль ДЕРЖАВНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ (ДІП) у період виходу економіки із кризи.

Але через неймовірно складні умови переходу від командно-адміністративної системи до ринкової економіки в атмосфері партійного різноголосся й далекої від досконалості законодавчої бази, неможливо було не припуститися грубих помилок.

У моїй свідомості — старого винахідника й автора двох наукових відкриттів — не одразу народилася ідея розгортання в державному масштабі централізованого, цілеспрямованого і жорсткого по всій вертикалі державної влади ручного управління ДІП.

Поступово вималювалася спочатку ця концепція, а потім і АНТИКРИЗОВА.

Вона з’явилася в результаті аналізу переваг і недоліків радянської ДІП, а затим і низки капіталістичних.

З головними перевагами ринкової ДІП мені вдалося ознайомитися під час відвідування країн Європи, Америки та Африки. Найконтрастнішим виявилося ставлення до винахідників і вчених — авторів розробок міжнародного масштабу — у СРСР, Україні та за кордоном.

Сподіваюся, зі сказаного зрозуміло — Концепція управління ДІП, як і Антикризова, базуються на незаперечних висновках і з аналізу не лише нинішнього стану української ДІП, а й інших, економічно більш благополучних, країн, а ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ДІП, РЕЖИМ РУЧНОГО УПРАВЛІННЯ і наявність ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИНАХОДІВ І НАУКОВИХ ВІДКРИТТІВ регіональної, державної та міжнародної категорії — суто обов’язкові елементи проривної інноваційної політики.

Її перший постулат — жорстка централізація управління ДІП на всіх трьох рівнях по всій вертикалі державної влади в умовах президентсько-парламентської форми правління або парламентсько-президентської, наявності багатопартійності, демократії тощо.

У Києві має з’явитися ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН управління ДІП, наприклад, ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ДІП (на стику апаратів трьох гілок влади).

Стратегія формується Президентом і перебуває під контролем інших гілок влади.

Не заглиблюючись далі в теорію, перейду до ролі ручного управління в проривній ДІП.

Навіть посередня інноваційна політика завжди і всюди здійснювалася і здійснюватиметься лише в РУЧНОМУ РЕЖИМІ.

Наприклад, Держіннофонд, різноманітні цільові інноваційні програми, вільні економічні зони тощо, які з’явилися в минулому, розвивалися на підставі прийняття вольових рішень тими або іншими чиновниками.

Ручне управління має перебувати в руках державних діячів з національно орієнтованою ідеологією (як, наприклад, у США, Німеччині) або власників підприємств, які на збиток державі не працюватимуть. У нас поки що ситуація інша. Безконтрольність держслужбовців породила масу проблем!

У нас, на жаль, немає належного контролю з боку держави за діяльністю керівників, немає відповідної законодавчої бази.

Як бути за такого свавілля? Все і повсюди треба брати під контроль громадськості! У тім числі й у сфері управління ДІП. Іншого виходу немає!

Керуючись теорією ДІП, беручи до уваги менталітет нашого пострадянського народу і українців загалом, ручне управління ДІП має перебувати як у руках «ДЕРЖАВНИХ МАГІСТРІВ ДІП» — назвемо так цих високооплачуваних керівників, які обираються за конкурсом (у майбутньому на законних підставах абсолютно чесних мільйонерів), так і в руках громадських по всій вертикалі управління ІННОВАЦІЙНИХ РАД. Вони з’являться не тільки в самому Держкомітеті ДІП, а навіть при «владельцах фабрик, заводов, газет, пароходов».

Повсюдна поява таких рад нічого загального не має із захопленням влади — у цьому разі творчою, науково-технічною й управлінською елітою держави.

Антикризова концепція передбачає проведення цієї радикальної реорганізації без будь-яких додаткових витрат з держбюджету.

В умовах багатопартійності та владолюбства окремих політиків, для яких що гірше народу — то більше шансів залишитися біля керма, за наявності громадського контролю з боку національно орієнтованої еліти держави по всій вертикалі державної влади потрапити на владний Олімп на популізмі, обмані людей і т. п. уже ніколи не вдасться.

А оскільки всебічно грамотна ДІП веде країну тільки в одному напрямку, то за умови залучення основних фрагментів Антикризової концепції, УКРАЇНСЬКЕ ЕКОНОМІЧНЕ ДИВО стане неминучим!

Немає потреби, гадаю, доводити, що практичне використання в різних галузях економіки проривних винаходів і наукових відкриттів дасть змогу не тільки швидко підняти економіку і життєвий рівень громадян, а й забезпечити різке підвищення авторитету країни й стати гарантом самодостатності економіки і добробуту в період нових неминучих у майбутньому міжнародних фінансових криз.

У разі швидкої реалізації всіх положень антикризової концепції під прапори ДІП стане спочатку творча, науково-технічна й управлінська еліта держави, потім вся патріотична молодь, а до наступних парламентських виборів — і переважна більшість народу!

Мало того, якщо все це відбудеться, і повсюдно буде застосована багаторазово перевірена в критичних ситуаціях і безвідмовна ЕКСТРЕМАЛЬНА ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ — назву її так — залучення в різні галузі внутрішніх і зовнішніх інвестицій (із пріоритетом для внутрішніх), то нам в окремих випадках доведеться оголошувати конкурси для охочих вкласти свої кошти в економіку!

Петро СЛИНЬКО,доктор медичних наук.

Київ.