Є диплом про вищу. А навіщо?

Колега у розпачі: єдиний син Сергій торік закінчив економічний університет і досі без роботи за спеціальністю. Чи не щокварталу змінює фірми, працюючи менеджером, маркетологом, адміністратором. «Піду в чорнороби або в таксисти, — каже. — Набридло».

Розумію: набридло бути хлопчиком на побігеньках, а, значить, для биття. «Навіщо вчився, старався, штани протирав?» — резонно запитує. І хіба тільки він! Якщо вірити Андрію Черних, координатору громадської ініціативи «Студентський захист», «понад 700 тисяч випускників вузів улітку поповнять армію безробітних».

Арифметика проста: цього року дипломи отримають студенти 841 ВНЗ та 570 технікумів і коледжів.

Рідко який заклад дбає про реальне працевлаштування свого вихованця. Здебільшого декани вимагають принести довідку з підприємства-організації. Сергій, до речі, приніс з ТОВ, де проходив практику, але посаду там йому так і не запропонували. «Почекай, розкрутимося». А тут усіх кризою накрило...

Андрій Черних у темі, коли зазначає: «Економічна криза лише загострила проблеми працевлаштування випускників і в черговий раз довела, що уряд не має системного підходу до вирішення найактуальнішої проблеми для більшості молодих громадян... Очевидно, що основним завданням держави у сфері вищої освіти є забезпечення потреб суспільства у кваліфікованих кадрах. І це завдання держава абсолютно не виконує».

Знайти гідну посаду, надто за улюбленою спеціальністю, вдається дітям підприємців і за протекцією. Таких небагато, бо конкурентів — досвідчених фахівців, безліч. Хіба новачок з дипломом комусь потрібен у час масових скорочень?

Що робити? Не перераховуватиму банальні істини, про які знають автори ідей про мільйон робочих місць, про десять кроків до людей тощо. Вони не були реалізовані у період «найвищих досягнень економіки», а сьогодні звучать як знущання.

Життя усе виправить. Кількість вузів, справжніх, зменшиться до оптимальної.

Вищу освіту здобуватимуть ті, у кого буде бажання і клепка в голові. А там, дивись, виробництво з колін встане... І воно не потребуватиме стільки юристів, економістів, фінансистів. І освіта тоді вимушена буде переорієнтуватися на підготовку робочих спеціальностей, а не кабінетних клерків.

...Мої молоді знайомі через три роки після закінчення вузу вступили на інженерний факультет і матимуть невдовзі другу вищу освіту. Сподіваюсь, вони не питатимуть: «А навіщо?..»

Черкаський державний технологічний університет має певний досвід вирішення зазначеної проблеми. Про це розповідає ректор ЧДТУ Юрій ЛЕГА:

— Університет налагодив тісні зв’язки з підприємствами, організаціями та установами регіону: проводяться зустрічі роботодавців зі студентами, «круглі столи», прес-конференції, ділові ігри.

Випускові кафедри укладають довгострокові договори з ними. Студенти проходять там практику з перспективою отримати робоче місце.

Працевлаштування випускників є показником актуальності спеціальностей на ринку праці, а також якості освіти. Саме тому університет зацікавлений у здійсненні моніторингу, який проводиться спільно з міським та обласним центрами зайнятості, а також відповідними фірмами. Випускників ЧДТУ бюджетної форми навчання на обліку з безробіття у зазначених центрах не зареєстровано.

У нас публічно проводиться захист бакалаврських та магістерських робіт. Присутні на захистах роботодавці тут же відбирають персонал для своїх підприємств і організацій.

Університет чітко виконує загальнодержавне завдання з надання гарантованого першого робочого місця. Вуз не раз визнавали «Кращим роботодавцем року».