Футбол. Чемпіонат світу—2010. Відбірний раунд. 10 червня.
Група 1. Швеція — Мальта. 4:0. Данія — 16 очок, Угорщина — 13, Португалія, Швеція — по 9, Албанія — 6, Мальта — 1.
Група 4. Фінляндія — Росія. 0:3. Німеччина — 16, Росія — 15, Фінляндія — 10, Уельс — 9, Азербайджан, Ліхтенштейн — по 1.
Група 6. Англія — Андорра. 6:0 (Руні, 4, 39, Лемпард, 29, Дефо, 73, 75, Крауч, 80).
Україна — Казахстан. 2:1. Голи: Нуссербаєв, 18, Назаренко, 33, 47.
Україна: Богуш, Мандзюк, Русол, Чигринський, Шевчук, Тимощук, Гай, Ротань (Калиниченко, 81), Назаренко, Воронін (Селезньов, 68), Мілевський. Тренер — Олексій Михайличенко.
Казахстан: Мокін, Кіров (Ірісметов, 70), Абдулін, Кислицин, Карпович, Нуссербаєв (Травін, 63), Скорих, Хижниченко, Кукєєв, Логвиненко, Ербес (Аверченко, 74). Тренер — Бернд Шторк.
Попереджено Нуссербаєва, 32.
Арбітр — Бруно Пайшау (Португалія).
Київ. Стадіон імені Валерія Лобановського. 10 000 глядачів. 29 градусів.
Група 7. Фарери — Сербія. 0:2. Сербія — 18, Франція — 10, Литва — 9, Австрія, Румунія — по 7, Фарери — 1.
Група 9. Македонія — Ісландія. 2:0. Нідерланди — Норвегія. 2:0. Нідерланди — 18, Шотландія, Македонія — по 7, Ісландія — 4, Норвегія — 3.
У дебюті наші, як-то кажуть, возили тачку. Гра в пас у них не виходила. Складалося враження, що вони вперше бачили один одного. Тоді подумалося, що українські футболісти перебувають не в найкращому функціональному стані. Справді, за плечима тривалий сезон, важкий поєдинок з Хорватією. Тому й не встигли відновити сили. Хоча рівень фізичних кондицій гравців — головний клопіт клубів. Вони відповідальні за це. Як на мене, деякі наші хлопці елементарно недооцінили суперника. Ну, і наразилися на серйозну неприємність.
Як обіцяв наставник гостей, німецький фахівець Бернд Шторк здивувати сюрпризом, так воно і сталося. Першим м’яч побував у наших воротах. Кукєєв скористався метушнею у лавах оборони господарів і пробив. Шевчук не зумів вибити м’яча. Зрештою, Нуссербаєв підправив його головою в сітку.
Хоч наші і змушені були більше рухатися, особливого зиску з цього не мали. Адже казахи, забивши, всією командою відійшли в оборону. От і спробуй зламати її. Важко. Однак, слава Богу, маємо кількох умільців виконувати штрафні. І слід сказати, що Сергій Назаренко — не останній серед таких. Метрів з 25-ти він ефектною дугою відправив м’яча у «дев’ятку».
Узагалі це був по-справжньому день Назаренка. Одразу після перерви він забив ще раз. Скориставшись передачею Мілевського, Сергій вийшов на чудову ударну позицію і не схибив. Варто згадати, що в Загребі Назаренко зробив дві результативні передачі. А в Києві почав сам забивати. Відмінний доробок, нічого не скажеш.
Потім у нас було кілька нагод збільшити результат. Але змарнували їх Мілевський, інертний Воронін і особливо Селезньов, котрий замінив нашого «німця», та нічим так і не відзначився. Під кінець зустрічі українська команда почала перекидати м’яча в середині поля. І на трибунах невдоволено засвистіли. Більше того, казахи кілька разів були близькі до того, щоб зрівняти рахунок. Особливо неприємний епізод стався на 84-й хвилині, коли в кутку карного майданчика наші залишили Аверченка. Просто щастя, що він пробив вище воріт.
— Я задоволений грою своєї команди, — сказав Бернд Шторк. — Особливо проти команди з таким високим рейтингом, як Україна, — гарний результат. Українцям довелося важко, бо ми були організовані й не давали багато шансів для взяття воріт. Хоча в ряді ситуацій нам неабияк поталанило.
Після зустрічі біля тунелю, з якого команди виходять на поле, зіткнувся з Олексієм Михайличенком. Якщо чесно, то на нього боляче було дивитись. Він жадібно палив і, либонь, думками ще перебував у вирі боротьби. Тому не докучав йому запитаннями, а лише щиро привітав із перемогою, котра і йому і всім нам була потрібна, мов повітря. А коментар і відповіді на запитання представників ЗМІ тренера збірної України почув уже в залі прес-конференцій.
— Такі матчі хочеться якомога швидше забути, а результат нехай залишиться, — поділився з журналістами пан Михайличенко. — Гра пішла не за нашим сценарієм, пропустили безглуздий гол. І надалі припускалися багатьох помилок. Хлопці старалися, але було багато браку. Матч вийшов нервовий, багато хто зіграв не у свій футбол. Явно не відновилися після хорватів. Особливо психологічно. Напевно, якби спершу грали з казахами, а потім з хорватами, то було б легше. Але це не виправдання, бо коли ми ставимо перед собою завдання, треба грати надійніше. І контроль м’яча, і робота флангів були присутні, але не вистачало впевненості й реалізації. Крім забитого м’яча, ми дозволили казахам створити ще кілька небезпечних моментів. Це буде для нас уроком. Усім хлопцям треба переглянути цей матч і побачити свої грубі помилки.
— У другому таймі ви просили більше атакувати чи відійти назад?
— Прохав зіграти надійніше, тому що рахунок був слизький.
— Чи не мали бажання рішучіше поміняти склад?
— Не впевнений, що вихід Левченка або Іщенка кардинально посилив би гру. Вони теж мали велике психологічне навантаження. А Казахстан діяв грамотно, особливо в першій половині, забив і ще міг забити. Команда міняє своє обличчя, має час у запасі. Тому казахські футболісти розкуті. Але я не виправдовуюсь, я просто намагаюся пояснити причини.
— Чи задоволені Богушем?
— У П’ятова нерви на межі, тому вважали за краще використати Богуша. Нам треба було перевірити його. Претензій до Станіслава немає. Або менше, ніж до інших...
Тепер наша збірна матиме своєрідні канікули. І завдання її гравців — якомога краще підготуватися до завершальних поєдинків. 5 вересня приймаємо Андорру, 9-го граємо в гостях проти Білорусії, а 10 жовтня — вдома з Англією. А в наших головних конкурентів — Білорусії та Хорватії — попереду очні зустрічі: 12 серпня в Мінську і 5 вересня у Загребі.
На знімках: Сергій Назаренко; атакує збірна України.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.