Безпілотні літальні апарати — на службу армії та народного господарства

Свого часу в складі делегації ВПС України і «Укроборонсервісу» довелося побувати в Ізраїлі. Вивчали можливості співпраці стосовно модернізації винищувачів МіГ-29. До того ж ознайомилися зі станом справ у ВПС Ізраїлю щодо виробництва, застосування і перспектив безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Ізраїль розташований в оточенні сусідів, які мають до нього територіальні претензії. Збройні сили цієї країни перебувають в постійній готовності до відбиття зовнішньої агресії і придушення спроб тероризму на власній території.

Усім відома фраза: «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Ізраїльтяни повною мірою використовують наявні в них можливості стосовно збирання, обробки розвідувальної інформації про можливі удари і теракти. При цьому використовується як агентурна, так і технічна розвідка всіх видів збройних сил і відповідних силових відомств країни. Одна з головних ролей у збиранні інформації належить БПЛА, що надійшли на озброєння армії Ізраїлю наприкінці 70-х років минулого сторіччя. До їхніх функцій належить уже не тільки розвідка, а й завдання ударів по об’єктах, що становлять загрозу для національної безпеки країни. З урахуванням наявності різнопланових за своїми можливостями БПЛА і побудована система захисту держави.

У небі Ізраїлю постійно перебуває певна кількість БПЛА, що оглядають не тільки територію Ізраїлю, а й прикордонні райони країн-сусідів. При цьому використовуються всі наявні види повітряної розвідки: телевізійна, інфрачервона, магнітометрична, радіолокаційна та ін. Дані з борту БПЛА в реальному масштабі часу передаються в єдиний центр обробки інформації вдень і вночі в будь-яких метеоумовах. У повітрі також постійно чергує необхідна кількість (як правило, 2—4) F-15 чи F-16 з керованими авіаційними засобами ураження класу «повітря—земля». У разі виявлення небезпеки (наприклад, підготовки запуску терористами ракет класу «земля—земля») на борт ударних літаків, що чергують у повітрі, з єдиного центру надходить інформація з цілевказівкою і завданням щодо знищення небезпечного об’єкта. Час від виявлення цілі засобами БПЛА до знищення її з повітря з урахуванням невеликих розмірів території Ізраїлю, швидкісних параметрів літаків і дальностей пуску засобів ураження становить 2—4 хвилини.

Постає питання: а як з безпілотними літальними апаратами в нас, в Україні?

Традиції і досвід експлуатації БПЛА оборонного призначення у Збройних Силах України не тільки були, а й благополучно продовжено. На озброєнні нашої армії до сьогодні  перебувають БПЛА оперативно-тактичної розвідки типу «Рейс» і «Стриж», прийняті на озброєння наприкінці 1970-х. Інша річ, що літаки ці вже морально застаріли, хоча в разі потреби ще можуть виконувати певні бойові завдання. Крім того, частина з них успішно використовується як радіокеровані мішені, й по них відпрацьовують бойові стрільби і пуски ракет наша авіація і засоби ППО.

Лідером з конструювання і виробництва БПЛА в Україні є Харківський регіон. Тут розроблено й створено безпілотні літальні апарати «Альбатрос» і його морський варіант «Яструб» (КБ «Зліт»). НДІ проблем фізичного моделювання режимів польотів літаків Національного аерокосмічного університету імені M. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» почав проведення дослідницьких польотів у рамках створення багатоцільового безпілотного розвідувального авіакомплексу «Атрогон Скай».

На Чугуївському АРЗ (директор Олег Соловйов) розроблено ціле сімейство БПЛА «Стрепет» (головний конструктор Андрій Яценко). У цьому проекті задіяно цілу низку іменитих українських підприємств та інститутів. Робота чугуївців одержала високу оцінку фахівців різних країн, у тому числі й на авіасалонах «Макс», «Авіасвіт». Здавалося б, дешеві й ефективні вітчизняні БПЛА мають «на повну котушку» використовуватися як для оборони країни, так і для вирішення народногосподарських завдань, а на розробку й удосконалення цієї молодої галузі авіації повинні йти потужні фінансові вливання і держави, і приватних інвесторів.

На жаль, нічого подібного не відбувається. БПЛА в Україні відродилися, існують і розвиваються винятково як приватна ініціатива ентузіастів, не з волі державного керівництва, а, швидше, всупереч їй.

Останніми роками складається враження, що всі наукоємні галузі промисловості, в тому числі авіація, і в першу чергу  розробка та виробництво літаків і БПЛА, штучно пускаються «під ніж». Може, зовнішня і внутрішня ситуація в Україні дають змогу «розслабитися», віднести турботу про безпеку країни і населення в розряд другорядних? Навряд чи. Бо як на заході, так і на півдні та на сході, нема-нема, та й прориваються висловлювання як окремих політиків, так і громадських організацій про територіальні претензії до України. Постійно мусується проблема нафтогазоносного шельфу Чорного моря, акваторії Керченської протоки та Азову, протоки Дунаю. На жаль, починають з’являтися і просто вибухонебезпечні регіони, де зіштовхуються не тільки інтереси різних держав, а й інтереси релігійних громад... Де гарантії, що, за відповідних передумов, ці тенденції не позначаться на безпеці України? На мою думку, ізраїльський досвід застосування новітніх військових технологій і БПЛА, зокрема, для забезпечення безпеки держави потребує не тільки вивчення, а й впровадження.

Перераховані вище сфери застосування БПЛА стосуються військової галузі. Але є ще цілий ряд напрямів застосування безпілотної авіації і для вирішення «цивільних» завдань. Серед них — екологічний моніторинг, розвідка природних ресурсів, постійний контроль за наявністю шкідливих викидів у водні артерії і на території, що прилягають до потенційно небезпечних в екологічному відношенні об’єктів промисловості, АЕС, сховищ небезпечних відходів виробництва; постійний контроль пожежної безпеки лісового багатства країни; контроль нафто- і газопроводів, ліній електропередач, особливо у важкодоступних районах (гори, болота тощо); контроль за станом посівів сільськогосподарських культур... І це далеко не повний перелік народногосподарських завдань для БПЛА.

На мій погляд, найсуттєвішим висновком, виходячи з аналізу завдань у військовій і народногосподарській галузях, є те, що розв’язувати ці проблеми можуть одні й ті само типи БПЛА. Все залежить від комплекту апаратури та програми польоту. Тобто, вкладаючи кошти в розвиток виробництва безпілотних літальних апаратів, держава та приватні інвестори вирішують і військові, і народногосподарські завдання. Відповідно замовниками можуть бути не тільки Міністерство оборони, а й МНС, МВС, Мінтрансзв’язку, прикордонники, геологи... Тому й витрати міністерства і фірми можуть поділити між собою, і вони не ляжуть тяжким тягарем лише на бюджети окремих структур.

А ще це виробництво оживляє і тягне за собою масу суміжних галузей науки і промисловості — матеріалознавство й виробництво нових композитних матеріалів, розробку й виготовлення двигунів, радіоелектроніки, оптики, різних видів зв’язку, локації, цифрових технологій, навігації... Для цього потрібно не так уже й багато — державний підхід до розв’язання проблем із прицілом на майбутнє, прагнення їх насамперед організувати фінансування наукоємних галузей промисловості та оборони.