Невикористаний потенціал

У гонитві за газовими контрактами із зарубіжними постачальниками Україна, схоже, забула про розвиток власного видобутку блакитного палива, запаси якого дають їй змогу стати енергонезалежною державою.

Після вивчення ситуації в Державному акціонерному товаристві «Чорноморнафтогаз» складається парадоксальна думка: Україна не зацікавлена у своїй енергонезалежності. Про це свідчать негаразди в цій сфері: й давніші, й нинішні.

Уже минуло чимало років, як у Криму відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з паливно-енергетичного комплексу, на якому розглядали питання розвитку шельфової зони Чорного та Азовського морів. Ухвалені рішення зобов’язували Кабмін у найстисліші терміни розробити нову державну програму розвитку шельфу як складової частини енергетичної безпеки країни. Однак відтоді не було зроблено майже нічого.

Хоча через народних депутатів в український парламент не раз настійно подавалися законопроекти, що передбачають можливість збільшення власних запасів вуглеводнів, залучення інвестицій, особливо в розробку глибоководного шельфу. Декілька разів поспіль це питання народні обранці виносили на парламентські слухання, але визначити ефективну державну політику розвитку паливно-енергетичного комплексу України так і не вдалося.

Не зробив рішучих кроків до розробки державної програми і Кабмін. Відчайдушні сигнали про допомогу вітчизняних нафтогазодобувних підприємств влада за шумом політичних штормів так і не почула. Нафтогазівники назвали цей період «згаяною п’ятирічкою».

Урешті, маємо те, що... досі не маємо ні ґрунтовної концепції, ні виваженої стратегії, ні єдиної державної програми, що б установило пріоритети, етапи планового реального підвищення енергобезпеки держави.

Хоча колективу «Чорноморнафтогазу» останнім часом таки вдалося привернути увагу Мінпаливенерго і «Нафтогазу України» до проблеми розвитку вітчизняної нафтогазової галузі, зокрема, морського видобутку вуглеводнів. Знайдено розуміння хоча б у тому, що в ситуації ініційованих не нами систематичних «газових війн» необхідна надійна державна підтримка прискореного освоєння ресурсів нафти і природного газу континентального шельфу Чорного та Азовського морів. Адже йдеться про неабияке національне багатство й економічну незалежність.

Річ у тім, що на виключно нашій території Чорного моря є декілька високоперспективних зон та об’єктів для ефективного видобутку вуглеводнів. Для їхнього дослідження й освоєння «Чорноморнафтогаз» за підтримки «Нафтогазу України» розробив на період до 2016 року інвестиційні проекти загальною вартістю близько 9 млрд. гривень. Їх було затверджено після неодноразових нарад за участю вищого керівництва галузі й автономії.

Фахівці вважають, що безпомилковою й виграшною буде розробка найвивченішого північно-західного шельфу Чорного моря. Тут «Чорноморнафтогаз» працює з 1979 року — рівно 30 років від дня свого заснування. Прогнозні запаси цього сектору становлять 604 млн. тонн умовного палива. Геологи стверджують, що Каркінітський вигин є основним джерелом генерації вуглеводнів на північно-західному чорноморському шельфі. Це переконливо доведено і сейсмічними дослідженнями, а також відкриттям по його периферії семи газових родовищ.

...Нижче по глибині залягання щодо діючого родовища Голіцине виявлена перспективна структура Гордієвича з прогнозованими запасами понад 100 млрд. куб. м природного газу. Врахуймо й те, що наявність інфраструктури родовища Голіцине здатна істотно знизити вартість освоєння як цієї структури, так і інших нових багатих родовищ у північно-західній частині Чорного моря.

Віддача тут може бути значна вже в найближчій перспективі. Три роки тому вітчизняні нафтогазовики почали облаштування двох відкритих родовищ блакитного палива — Одеського й Безіменного, розташованих за 120 кілометрів від мису Тарханкут. Сума вкладень в цей спільний проект «Чорноморнафтогазу» та «Укргазвидобутку» — по 692 млн. гривень із терміном окупності шість років.

...Додамо, що у зв’язку з освоєнням цього регіону більшу інвестиційну привабливість набуває проведення геологорозвідувальних робіт і на найближчих структурах. Прогнозні ресурси лише площі Кутова, яка знаходиться тільки за 20 кілометрів південніше Одеського родовища, становлять 66 млрд. куб. м блакитного палива.

Хоча регіон поки що розвіданий слабо — лише на 5 відсотків, та навіть ці початкові дані дають можливість фахівцям говорити про дуже значні запаси нафти і газу.

...Після північно-західної частини другим і найперспективнішим нафтогазодайним чорноморським регіоном є Приркерченський шельф із прогнозними запасами 603 мільйони тонн умовного палива.

Уже перші результати буріння й випробування на площі Суботіна, розташованій за 30 кілометрів південніше берегової лінії Керченського півострова, дають змогу говорити про наявність і тут значних запасів нафти. Підтверджено високі перспективи нафтогазоносності Прикерченського шельфу — відкрито перше в Чорному морі нафтове родовище. Загальний об’єм капіталовкладень по проекту оцінено в 7 млрд. гривень.

Промислова експлуатація розвіданих родовищ на цій площі дасть можливість Україні зекономити 78 млрд. гривень за рахунок заміщення імпортної нафти «чорним золотом» власного видобутку. Він, до речі, планується тут не менш як 2—2,5 млн. тонн на рік. Фахівці розрахували, що внаслідок здійснення Суботінського проекту «Чорноморнафтогаз» в бюджети всіх рівнів перерахує понад 75 млрд. гривень.

Крім того, ресурси глибоководної частини Чорного моря в цьому районі оцінюються в 5 млрд. тонн умовного палива.

...Що стосується Азовського моря, то третьою за значимістю для відкриття родовищ вуглеводнів є нині його південна частина. Потенційні ресурси цього регіону становлять майже 325 млн. тонн умовного палива. Тут відкрито шість газових родовищ, три з яких перебувають у розробці. Ще близько десятка перспективних структур регіону можуть за сприятливих геологічних досліджень перейти у статус родовищ промислового значення.

Поряд із названими у стадії розробок перебуває ще декілька не менш масштабних інвестпроектів. Перший із них — геологічне вивчення та освоєння площі Паласа на глибоководній ділянці Прикерченського шельфу Чорного моря. Розробка цієї газоносної площі потребує залучення 4,6 млрд. гривень.

Унаслідок реалізації цієї справи буде видобуто майже 100 млрд. куб. м природного газу, а бюджет поповниться на 62 млрд. гривень. Максимальний річний об’єм видобутку блакитного палива тут може становити майже 5 млрд. кубометрів. Але поряд зі значною капіталоємністю цього проекту потрібна нова бурова установка для роботи на глибині моря понад 700 метрів.

Ураховуючи, що площа Паласа розташована на ділянці шельфу, територіальна приналежність якого досі ще чітко не визначена з нашою сусідкою Росією, необхідно на міждержавному рівні розглянути освоєння цього регіону з нашим північним партнером.

Істотно уточнює амбітні інвестиційні проекти «Чорноморнафтогаз» також з освоєння площ Кутова на північно-західному шельфі Чорного моря, а також площі Абіха на Прикерченському чорноморському шельфі. Ураховуючи значну схожість геологічної будови і близькість до структури Суботіна, фахівці з великою вірогідністю планують, що й на площі Абіха відкриють ще одне значне нафтове родовище.

Загалом наші та зарубіжні спеціалісти недаремно порівнюють і зіставляють потенціал запасів вуглеводнів української зони шельфу Чорного моря з Каспійським та навіть Кувейтом! І найобережніші з них переконані: вуглеводнів нашого шельфу обох морів обабіч Криму вистачить щонайменше на 70 років усім регіонам півдня України.

...Зрозуміло, що реалізація цих справді доленосних для держави масштабних проектів вимагає значних капіталовкладень. Ясно й те, що вітчизняні нафтогазодобувні підприємства, разом із «Чорноморнафтогазом» і «Укргазвидобутком», у нинішніх кризових умовах функціонування не можуть виділити власні фінансові ресурси для цієї мети. Тому активізація робіт з освоєння морських родовищ давно вже потребує енергійної комплексної підтримки від держави. І це не тільки фінансування конкретних проектів. Потрібні ще й зважена рентна політика, й централізоване фінансування геологорозвідувальних робіт, й оптимізація структури продажу природного газу, видобутого з морських родовищ, й економічно виправдана ціна на цей ресурс.

Характерно, що далекоглядні плани й заміри «Чорноморнафтогазу» поступово знаходять розуміння у всіх владних структурах. Скрізь і давно кримським нафтогазовикам гаряче обіцяють підтримку, розуміючи, що енергетична безпека держави, власне кажучи, лежить на дні моря. Усі погоджуються, що скарби морських глибин повинні служити людям, нести тепло і світло в українські оселі, створювати затишок і комфортність життя, приносити певність у вже завтрашньому дні. Але... кошти з року в рік так і не знаходяться, інвестиційні проекти з різних причин не здійснюються. Тож підняти з морської глибини наше нафтогазове багатство разом з енергобезпекою все ще не вдається.

...Нинішній непростий час кримські нафтогазовики переживають нелегко, але сконсолідовано і з націленністю на дисципліновану працю з максимальною віддачею. Та не все залежить напряму від їх роботи. Адже сьогодні нафтогазодобувна галузь надто енерго- та фінансоємна. Щоб значно збільшити показники, необхідно спочатку освоїти солідні кошти для того, щоб відкрити нове родовище чи пробурити енергодайну свердловину. Зважте: лише одна — морська — стає у майже 70 млн. гривень. Ці гроші важко акумулювати, бо «Чорноморнафтогаз» не бере нині кредити через зависокі відсоткові ставки. Намагаються покладатися самі на себе, підтримують потужності й діючі виробничі програми. На жаль, залишкові запаси родовищ, які експлуатуються вже десятки літ, з кожним роком вичерпуються і дедалі меншають. Тому падіння видобутку вуглеводнів — природний процес.

Усі сили тепер віддають новим проектам — Одеському і Суботінському родовищам. А оскільки доводиться, на жаль, послуговува- тися тільки власними силами, відповідно йдуть дуже повільними темпами. Для запуску одного Одеського родовища сьогодні треба вкласти вже близько мільярда гривень.

Продовжують роботу з Європейським банком реконструкції і розвитку, та через відому ситуацію в фінансовій сфері банкіри надто неохоче ставляться до питань кредитування й фінансування. Тож доводиться вирішувати нагальні питання самостійно, без жодної підтримки. Колектив прагне мінімізувати свої втрати, зокрема і з видобутку. Поки що це вдається.

Однак про перші кроки глибокого буріння нових свердловин, яке здатне озолотити Україну, навіть не йдеться. Про підводне каміння на цьому шляху наша наступна розповідь.

Крим.