Важко навчатися, легко працевлаштуватися

Ми вже не раз розповідали нашим читачам про цікавий і неповторний у своїй самобутності юридичний факультет Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана. Восени факультет відзначив своє 15-річчя. Які ж плани на майбутнє, що нового за цей час відбулося і що заплановано, ми попросили розповісти декана юридичного факультету, доктора юридичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України Віталія ОПРИШКА.

— Віталію Федоровичу, ваш факультет завжди йде в ногу з часом. Ви створили факультет, який готує не просто професійних юристів, а юристів, що мають ґрунтовні знання ще й з економіки. І магістр з правового регулювання економіки — це не просто слова. Згодом відкрили не менш цікаву магістерську програму «Міжнародне економічне право». Що нового приготували для студентів цьогоріч?

— Ми завжди намагаємося відкликатися на потреби суспільства і держави. Так, справді, два роки тому створили магістерську програму «Міжнародне економічне право». А нещодавній спір щодо острова Зміїний у Міжнародному суді в Гаазі показав, що в нас досить мало фахівців з міжнародного економічного права — Україна була змушена взяти фахівців з Англії і Франції та заплатити декілька мільйонів доларів лише за підготовку матеріалів до розгляду в зазначеному суді. Сподіваємося, що наша магістерська програма (а ми вже маємо два випуски) допоможе вирішити питання держави зі спеціалістами з міжнародного економічного права. Тим більше що в розробці цієї програми брали участь провідні університети Австрії (Віденський університет), Італії (університет Партенопе), Великобританії (університет Носамбрія). До речі, ми днями отримали пропозицію щодо співробітництва з Європейською організацією публічного права. На цей рік підготували дві нові магістерські програми — «Господарське судочинство» та «Правове регулювання банківської діяльності».

— Чим спричинена поява цих нових магістерських програм?

— Ми вважаємо, що суддя господарського суду повинен мати не лише серйозну юридичну підготовку, а й володіти знаннями з економіки, знати специфіку ринкових відносин. Саме таких фахівців, потенційних суддів господарських судів ми й хочемо готувати на новій магістерській програмі «Господарське судочинство». Більше того, аби студенти мали безпосереднє уявлення про роботу судді господарського суду та власне процес розгляду справ, їх підготовки до розгляду, ми створили філію кафедри правового регулювання економіки у Вищому господарському суді України, яку очолює голова суду Сергій Демченко. Щодо другої магістерської програми «Правове регулювання банківської діяльності», то всі бачать, що сьогодні відбувається з банківською системою, які виникли, наприклад, проблеми з отриманням депозитів, поверненням кредитів. Отож, гадаємо, є потреба у юристах, які б володіли і специфікою правового регулювання банківської діяльності. За цією магістерською програмою ми готуватимемо фахівців для банків — Національного банку України та комерційних банків.

— Які спеціальні предмети викладатимуть студентам на нових магістерських програмах?

— На магістерській програмі «Господарське судочинство» будуть вивчатися такі спеціальні предмети: актуальні проблеми господарського судочинства, процесуальні документи господарського судочинства, процесуальні аспекти процедури банкрутства. А на магістерській програмі «Правове регулювання банківської діяльності» — правове регулювання функціонування банківської системи, правове регулювання валютних відносин, правове регулювання контролю у фінансовій та банківській сферах та інші.

— Віталію Федоровичу, чи важко стати студентом вашого факультету?

— Торік у нас був один з найвищих конкурсів — із 600 можливих потрібно було набрати прохідний бал 575. Але, на мій погляд, нічого страшного у високому конкурсі немає, адже набираємо ми чимало студентів. Так, цього року запланований набір на перший курс — 300 осіб. Можна вступити і на заочну чи вечірню форми навчання (на заочну плануємо набрати 250 осіб та 165 на вечірню). При цьому державне замовлення становить у нас близько 100 осіб. Отже, той, хто обрав наш факультет, обов’язково стане нашим студентом — стаціонару, заочної форми навчання чи вечірньої. Не потрібно боятися високого прохідного бала, навпаки це плюс, який свідчить про високий авторитет факультету.

Не можу не відмітити також один цікавий момент —щороку більш як 100 випускників інших вузів України (у тому числі й відомих київських) ідуть навчатися на наші магістерські програми. І хоча їм нелегко скласти іспит, оскільки він хоча й один, але пронизує усю досить складну правову систему нашої держави, бажаючих стати нашими студентами магістратури щорік лише більшає.

— Навчатися, напевно, теж непросто?

— Справді, вчитися у нас нелегко. Важко, бо у нас оцінюють знання лише об’єктивно, і декан, завкафедри чи хтось інший не має звички давати вказівки про «допомогу» якомусь із студентів.

— Однак крім ґрунтовної теоретичної підготовки для майбутніх фахівців не менш важливою є й практика. Як вирішується на вашому факультеті це питання?

— Питанню практики приділяємо серйозну увагу, особливо базам практики. У нас це апарат Верховної Ради, Кабінет Міністрів, Генеральна прокуратура, міністерства юстиції, фінансів, економіки, ЦВК, Конституційний та Верховний суди, обласні та міські суди, серйозні підприємницькі структури. Також, що важливо — ми все робимо для того, щоб дипломні роботи студенти писали за тематикою баз практики. Таким чином створюються умови для кращого написання дипломної роботи та більш ґрунтовного опанування теми. А для студентів заочної та вечірньої форм навчання ми формулюємо теми дипломних робіт, виходячи з їх місця роботи, що безпосередньо віддзеркалює її особливості, а також дає можливість належним чином зарекомендувати себе на роботі як майбутнього фахівця і сформулювати певні висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики його застосування. До речі, хочу зазначити, що значна кількість студентів залишається працювати в організаціях, установах та інших базах практики.

— Отже, можна впевнено говорити, що студенти мають ґрунтовну підготовку?

— Наведу такий приклад. У нас на факультеті діє Клуб цікавих зустрічей, де студенти можуть безпосередньо поспілкуватися з відомими діячами України. Так от на одній із зустрічей, яка відбулася у квітні цього року, заступник міністра юстиції В. Богатир повідомив, що випускника нашого факультету призначено керівником департаменту міністерства. А президент Укрінюрколегії Данило Курдельчук зазначив, що наші студенти, які були направлені до нього на практику, є одними з кращих, і він їх запросив на роботу. Залишилися після проходження практики працювати наші студенти в апараті Кабінету Міністрів України, системі органів юстиції, помічниками суддів. Отож ми можемо впевнено констатувати, що, попри відсутність держрозподілу, особливих проблем з працевлаштуванням у випускників нашого факультету немає.

— Які ще додаткові плюси навчання на вашому факультеті ви можете назвати?

— Наприклад, на другому курсі з студентів, які добре володіють іноземною мовою, формуємо спеціальну групу з її поглибленого вивчення. Потім відмітка про поглиблене вивчення іноземної мови робиться у додатку до диплома, що буде не зайвим при наступному працевлаштуванні випускника. Ще одним вагомим плюсом у майбутньому пошуку роботи, я вважаю, є наявність інформації у додатку до диплома, що наші студенти мають право бути викладачами юридичних дисциплін у вузах. Для цього на факультеті функціонує кафедра педагогіки та психології.

— Турбуються на факультеті й про дозвілля студентів.

— Ми створюємо умови не лише для гарного навчання студентів, а й для їх відпочинку. Для цього є центр художньої творчості, різноманітні гуртки, спортивна секція, Клуб цікавих зустрічей. І не можу не сказати, що наші студенти у змаганнях, які проводяться серед студентів вищих навчальних закладів, посідають призові місця. Так, наприклад, цього року наші студенти посіли в університеті перше місце з художньої творчості. Також студенти зі своїми кураторами відвідують пам’ятки архітектури, історії, культури, музеї та театри.

Ми пишаємося нашими студентами, і робимо все для того, щоб вони були не лише гарними фахівцями, а й справжніми громадянами і патріотами нашої держави.