Інвалід другої групи Олена Баглікова має багатий, проте, на жаль, негативний досвід захисту своїх прав як споживача. Ось уже третій рік донеччанка намагається домогтися відшкодування за неякісно встановлені у квартирі вікна. Позаду — дві експертизи, одинадцять судових засідань, стос документів.

 

Замерзаєте? Це вам здається!

Моя співрозмовниця живе разом із сім’єю доньки. Ще в 2003 році зять Володимир Юраш звернувся до спільного підприємства ТОВ «Валерія» й оформив замовлення на виготовлення і встановлення чотирьох вікон, підвіконників, відливів. Вартість замовлення становила 6135 гривень 05 копійок, послуг зі встановлення вікон — 720 гривень 31 копійку. Гроші, заощаджені за багато років, дала Олена Федорівна.

У листопаді майстри привезли і встановили нові вікна. Але родина раділа недовго. «Через два тижні ми почали відчувати у квартирі холод, протяги, — розповідає пенсіонерка. — З’явилося обледеніння на вікнах, стала протікати вода до квартири через вікна, під віконними отворами і в місцях прилягання віконних блоків до підвіконня з’явилися сирість і пліснява».

Господарка квартири підводить до вікна і демонструє характерний грибковий наліт від постійної вологи. Олена Баглікова та Володимир Юраш зверталися зі скаргами до фірми, яка виготовила і встановила свою продукцію. «Нам порадили заштукатурити з вулиці, ми наймали майстрів. Але це не допомогло. Неодноразово скаржилися фірмі, та вони недоліки не усунули. Я зверталася до обласного управління у справах захисту прав споживачів. Вони розглянули нашу заяву і порадили подавати до суду. Ходила до прокуратури. Прокурор не став мене слухати, а його заступник направив вимогу про проведення експертизи до Донецького НДІ судових експертиз. Фірма «Валерія» відмовилася надіслати свого представника для присутності під час роботи експерта».

Експерт НДІ встановив одразу кілька порушень. По-перше, відхилення від вертикальної площини трьох із чотирьох віконних блоків. По-друге, внутрішні розміри коробок не відповідають даним, вказаним у паспорті. По-третє, в спальній кімнаті під час встановлення підвіконня були допущені відхилення по горизонталі. По-четверте, в кухні, спальній і дитячій кімнатах під віконними отворами і в місцях прилягання блоків до підвіконня виявлено сліди, схожі на плісняву, що, на думку експерта, могло з’явитися через неправильну конструкцію вузлів прилягання, яка не забезпечувала відведення атмосферних опадів і конденсату.

Отримавши на руки висновок експертизи, споживачі подали позов до Кіровського районного суду Донецька, вимагаючи від фірми-відповідача замінити три вікна у спальній, кухні і дитячій кімнаті на продукцію належної якості. Крім того, позивачі просили суд стягнути на користь замовника Володимира Юраша неустойку в розмірі 1 відсотка вартості товару за кожен день затримки виконання вимоги, а також 10 тисяч гривень моральної шкоди.

Компанія-відповідач наполягала на проведенні ще однієї експертизи. І дала позивачці адресу одного з експертів. «Коли він дізнався про те, що вже була державна експертиза, то відмовився працювати зі мною, сказав, що не має права, — пригадує моя співрозмовниця. — Я судді про це сказала. Суд призначив нову державну експертизу. Так сталося, що в день її проведення у мене син лежав при смерті, і я попросила бути присутньою при замірах голову громадського комітету мікрорайону Людмилу Регуш».

Людмила Григорівна стверджує, що цього разу прибула новий фахівець, яка не обтяжувала себе зайвими вимірами: «Експерт не замірювала заглиблення металопластикового вікна всередину квартири, внутрішні параметри вікна, не зіставляла виміри лівої і правої частин, не дивилася, наскільки отвір більший за поставлене вікно, не перевіряла перекос вікон, адже вони зачиняються і відчиняються із зусиллям. Коли я запитала експерта, чому вона не заміряє внутрішні розміри вікна, вона відповіла: мовляв, не заважайте мені працювати, сама знаю, що робити».

Олена Баглікова відмовилася платити за таку роботу 700 гривень, повідомивши про це суддю. А за деякий час несподівано отримала рішення суду: позовну заяву залишити без розгляду. Підстава: «належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився у судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності». Таке формулювання образило інваліда до сліз: «Я навіть не бачила повістки. А в ті дні, коли була відсутня, надсилала до суду медичні документи». Лише через три місяці, за словами позивачки, вона змогла ознайомитися з матеріалами справи. Каже, що не знайшла там багатьох документів, які передавала. Не допомогла і скарга до апеляційного суду.

«Таню, з ковбаси лізуть якісь нитки...»

Поки тривав «віконний» процес, з Оленою Федорівною трапилася ще одна «споживацька» пригода. Разом із сестрою жінка купила на ринку в Макіївці батон вареної ковбаси «Кубанська» за 24 гривні. Зовнішній вигляд ковбаси не викликав підозр. Донеччанка разом із сином, інвалідом першої групи, пішла в гості до сестри відсвяткувати 8 Березня. «Чоловік сестри Олександр, шахтар, зголоднів і, не дочекавшись, коли буде готовий стіл, вирішив відрізати шматочок ковбаси, — розповіла Олена Баглікова. — І сказав дружині: «Таню, з ковбаси лізуть якісь нитки». Ми відрізали ще шматочок і зомліли: на зрізі стирчали уривки суворої нитки, якою перемотують сарделі, обгорткова полімерна стрічка, виднілися металеві вкраплення у вигляді сріблястої стружки». Свято було зіпсоване. Сестра помчала на ринок відносити ковбасу. Але продавець назад її не взяла. Оскільки ковбасу купували за гроші Олени Баглікової, то вона забрала товар додому. Чека, звичайно, не було — ну які на ринку чеки?

Жінка поїхала до обласного управління у справах захисту прав споживачів. За словами донеччанки, їй там були не дуже раді. Можливо, тому, що це був передсвятковий день. «Черговий, побачивши знову мене, почав кричати і виганяти, казав, мовляв, ви не за адресою прийшли зі своєю ковбасою, — скаржиться Олена Федорівна. — Коли я стала вимагати, щоб до мене вийшов хто-небудь, то черговий зателефонував комусь і спитав: «А куди відправити цю жінку з її ковбасою?» Перевірка заяви не дала результатів: продавця знайшли, вона не заперечувала, що продавала ковбасу, а ось самої підозрілої ковбаси, виробленої, якщо вірити етикетці, у Волинській області, на прилавку вже не було. Зате фахівці управління у справах захисту прав споживачів виявили інші порушення в цій торговельній «точці» і оштрафували приватного підприємця.

За словами співрозмовниці, в управлінні їй запропонували певну суму грошей як моральну компенсацію від представника підприємства, яке значилося на упаковці з ковбасою. Самі виробники впевнені, що батон був підробним. «Нам досить прикро, що стався інцидент з ковбасою, яка подібна до такої, що виробляє наше підприємство, і ми занепокоєні тим, що у споживача склалася негативна думка про продукцію саме нашого виробництва, — йдеться в листі директора ковбасного підприємства. — Тому на знак поваги до споживача, сподіваючись на зміну ставлення з боку споживачки до нашого товару, маючи впевненість у тому, що продукція наша якісна, ми готові передати Олені Багліковій зразки нашої продукції, а також надати грошову допомогу». Справедливості заради варто відзначити, що таку заманливу пропозицію виробники зробили після широкого розголосу історії з ковбасою.

Від грошей «із рук у руки» (а йшлося про 3 тисячі гривень) пенсіонерка відмовилася. «Я сказала: якщо ви хочете мені щось дати, то — через ощадкасу», — наголошує Олена Баглікова. Вона звернулася із позовом до м’ясопереробного підприємства про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Зіпсоване свято і нерви жінка оцінила в 10 тисяч гривень. Суд залишив позовну заяву без розгляду, оскільки помітив у ній недоліки, які позивачка не усунула вчасно.

Думки з приводу. Навряд чи у не обізнаного з юридичними тонкощами споживача є шанси виграти процес. Адже підприємства-відповідачі мають більше можливостей залучати професійних адвокатів. А державним чиновникам потрібно пам’ятати, що їм платять зарплату за захист прав споживача. А не переводити цих споживачів на «самообслуговування».

 

На знімку: Олена Баглікова демонструє вікна у своїй квартирі.

Фото Олексія БУДЬКА.