Відродити життя в селі, де не залишилося жодного мешканця, взялися брати Стороженки
Останнім залишив село Дубівку, що у Тростянецькому районі на Вінниччині, Дмитро Голій. Дружина померла. У чоловіка на руках залишилася донька-інвалід. Жити далі в селі, де не стало жодної живої душі, було непросто. Не лише тому, що сумно, а то й моторошно, особливо темними осінніми вечорами. По хліб, інші продукти треба було ходити до сусіднього села. Найбільше допікала проблема підвезення дитини в лікарню. Чим доїдеш, коли ніякий транспорт не ходить? Купив чоловік у сусідньому селі Торканів хату і переїхав, як каже, ближче до людей. А в Дубівці залишилися тільки горобці й ворони. З-під стріх спорожнілих хат навіть ластівки повилітали.
Брати Стороженки — Василь та Святослав, хоча народилися у сусідньому селі Торканів, але Дубівку знають так само, як свої п’ять пальців. Тут дуже мальовничі місця. У дитинстві часто ходили туди купатися в озері. А скільки ласували ягодами у дубівському лісі! Грибів там стільки, що самі просяться у корзинку. Нині Стороженки мешкають у Києві. Згадують про дитячі походи в Дубівку з трепетом і хвилюванням. Коли дізналися, що село збираються вилучити з реєстру населених пунктів, вирішили дати йому нове життя.
— Стороженки планують створити у Дубівці базу відпочинку, — каже Василь Ятковський, сільський голова Торканова, до якого належить Дубівка. — Вони купують у спадкоємців дубівчан порожні хати, оформляють документи на власність користування землею, а далі розпочнуть роботи із створення бази відпочинку. Місця там справді дивовижно красиві! Дуже підходять для організації відпочинку. Справа перспективна.
Своїми планами Стороженки поділилися на сесії сільради. Депутати підтримали їхній задум. «Якщо буде база відпочинку, значить буду робочі місця, — продовжує сільський голова Василь Ятковський. — Для села це дуже важливо. У нашому Торканові із 240 працюючих тільки 78 людей мають роботу, решта перебиваються випадковими заробітками, дехто виїжджає на заробітки в міста...»
Рідному селу Торканів брати також допомагають. На прохання сільського голови придбали ліхтарі для освітлення вулиць. Взялися виготовити проектну документацію для виконання робіт з встановлення електричного опалення у приміщенні дитячого садка. Все це підприємці Стороженки роблять за власні кошти. Перед тим, як розпочати головні роботи, їм доведеться перейнятися ще одним клопотом. «Енергетики зняли лінію електропередач, по якій подавали струм у Дубівку, — каже сільський голова. — Мабуть, тому, щоб шукачі металу не вкрали дроти. Бо ж усі знають, що в селі вже нікого нема. Забрали й трансформатор. Так що доведеться все поновлювати. Без електрики нічого не зробиш».
За словами співрозмовника, в селі з нетерпінням чекають початку робіт. Бо знають, що можна буде заробити хоч якусь копійку на будівництві бази. Що швидше вона з’явиться, то швидше оживе село. «Якщо в селі житиме хоча б одна людина, його не знімуть з реєстру, — уточнює сільський голова. — А ми сподіваємося на те, що туди ще повернуться люди. Надію на це дають брати Стороженки».
Вінницька область.
