Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко взяв участь у закладанні перших плиток на центральній парковій алеї у Державному історико-культурному заповіднику «Качанівка», що на Чернігівщині. Надалі парламентарій має намір розвивати традиції меценатства, якими завжди славилася дворянська садиба Качанівка, залучати до відродження історико-культурної пам’ятки своїх колег по Верховній Раді та всіх небайдужих.

 

Три роки тому фонд М. Томенка «Справедлива країна» виступив ініціатором проведення реставраційних робіт у цьому заповіднику, який було створено в 1981 році на основі палацового ансамблю парку дворянської садиби, заснованої у 1770-х роках відомим російським полководцем графом П. Рум’янцевим-Задунайським. На сьогодні це єдина серед українських садиб, що збереглася в комплексі. Качанівський ансамбль — один із найбільших (територія парку сягає понад 600 га) та найяскравіших взірців садово-паркового мистецтва. Розташована ця окраса на південному сході Чернігівщині в Ічнянському районі, на берегах річки Смош. Найцікавішим періодом в історії Качанівки було ХІХ сторіччя, коли ним володіли поміщики-меценати Тарновські. В них гостювали та творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Глінка та багато інших громадських і культурних діячів. За часів господарювання Василя Тарновського-молодшого (1837—1899 рр.), котрий захоплювався колекціонуванням, Качанівка перетворилася на справжній музей українознавства.

«В Україні збереглося небагато замків чи фортець, але є багато шляхетних знаменитих місць, — зауважив Микола Томенко. — «Качанівка» — це було не просто модне місце для гулянь чи свят, але й для творчих зібрань. Хотілося б, щоб із провінційного музею перетворити його на національний заповідник, місце спілкування української еліти, туристичну Мекку».

Останніми господарями садиби (від 1897 до 1918 року) були «цукровий король», колекціонер-меценат Павло Харитоненко та його донька Олена. За них започаткувалася традиція: під час весіль, коли молодята проходили центральною алеєю, їм посипали дорогу цукром. На згадку про цю традицію на плитці, якою буде нині викладено центральну алею парку, зроблять білу мармурову доріжку. «Білі доріжки для наречених, що приходять сюди, допоможуть зафіксувати історизм і романтизм створення нової сім’ї», — зазначив М. Томенко.

Наразі майже повністю завершено реставрацію всередині палацу, однак у його експозиції дуже мало меблів та інших предметів побуту — після націоналізації 1918 року садиби радянською владою майже всі предмети інтер’єру, в тому числі й розкішні каміни, було втрачено. Заступник Голови Верховної Ради має намір залучити до поповнення експозиції музею відомих колекціонерів старожитностей, котрих багато і серед народних депутатів, головне — відремонтувати 30 км майже зруйнованої дороги, яка веде до заповідника. На ці роботи меценатами вже виділено понад півмільйона гривень, завдяки сприянню парламентарія реконструцію дороги до Качанівки включено до плану робіт «Укравтодору». «Вірю, що один із кращих історико-архітектурних об’єктів стане достатньо серйозним маршрутом вихідного дня, який можна реалізовувати з Києва, та місцем, з якого будемо відроджувати українську культуру», — наголосив М. Томенко. Завершити реставрацію головної паркової алею планують уже восени. Політик сподівається, що Качанівка знову стане місцем спілкування української еліти, концертів, культурних фестивалів.

Якраз під час перебування Миколи Томенка в Качанівці сюди приїхали нащадки роду Тарновських — Катерина Тарновська-Роланд, Тетяна Тарновська-Хайн, котрі мешкають у Шотландії, та киянка Ірина Тарновська-Трач. Нині сестри щоліта приїздять до Качанівки, щоб насолодитися красотами рукотворного парку, створеного їхніми предками. В самій родині, за словами пані Тетяни, не збереглося жодних цінностей та реліквій, чи навіть листів, бо їхній дід виїхав з України через Константинополь до Берліна після продажу маєтку з одним чемоданом. Залишилася тільки одна шкатулка, яку він розмальовував дорогою з України. Пані Тетяна дуже схвально відгукнулися про ініціативи української влади відродити садибу та її культурні традиції.

 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.