Тиждень тому інформація на сайті одного з інтернет-видань сколихнула суспільство. Виявляється, Прем’єр Юлія Тимошенко і лідер опозиції Віктор Янукович парафували попередньо великий договір про формування коаліції ПР і БЮТ. Минулого вівторка регіонали заговорили про необхідність такого «союзу» першими. А в середу, відкриваючи засідання уряду, про це сказала і Юлія Тимошенко. Щоправда, вона уточнила, що чекає широкої коаліції.Деякі ЗМІ почали говорити про зміну формату політичних сил у парламенті як про доконаний факт. Однак, попри обіцянки, обидві політсили прийняли рішення наступний тиждень зробити сесійним. Відтак акт проголошення нової коаліції відтерміновано.
Передумови і зобов’язання
Чи не вперше у п’ятницю було оприлюднено офіційну позицію Партії регіонів. Заступник керівника фракції, один з учасників переговорного процесу Борис Колесніков дав широке інтерв’ю одному з підконтрольних регіоналам видань. Зокрема, він підкреслив: поява нової коаліції можлива лише після того, як будуть проголосовані у першому читанні зміни до Конституції. Тобто регіонали хочуть прискорити процес конституційних змін. Хоча таке положення суперечить законодавству — зміни до Основного Закону можна проголосувати у першому читанні лише після вердикту Конституційного Суду.
З другого боку, регіонали не приховують: вони розраховують обійняти в уряді посади економічного блоку. Бютівцям дістаються лише посади керівників гуманітарних галузей. Так, про того ж Бориса Колеснікова говорять як про майбутнього віце-прем’єра з питань агропромислового комплексу. Виняток становить Міністерство фінансів, яке, за попередніми даними, має очолити Петро Порошенко. Серед тих, кого називають претендентами на високі посади, і Віктор Медведчук, колишній глава адміністрації Президента Леоніда Кучми. Він має стати віце-прем’єром з правових питань. Посаду міністра палива та енергетики планують віддати Віталію Гайдуку, одному із засновників корпорації ІСД, нині раднику прем’єра. Міністерство внутрішніх справ замість Юрія Луценка очолить нинішній перший віце-прем’єр Олександр Турчинов.
Чи вистачить на всіх посадових бубликів?
Однак, схоже, кадрові перестановки на цьому не зупиняться. Рано чи пізно доведеться перекроювати і структуру керівників комітетів Верховної Ради. Безумовно, відбудуться зміни і ротації у президії парламенту.
Чим це може обернутися для Верховної Ради — запитання без відповіді. Тим паче що учасники переговорів як приманку для «морально» нестійких придумали подовження повноважень народних обранців поточного скликання. Щоправда, громадяни нинішньому парламенту не делегували таких повноважень. Як і право обирати Президента країни. Однак саме цією посадою і «заохотили» Віктора Януковича піти на переговори з БЮТ. Як стверджують політологи, у лідера регіоналів залишився осадок від перегонів 2004 року, а тому обрання його главою держави у парламенті буде своєрідною сатисфакцією за поразку на попередніх виборах.
Водночас варто звернути увагу й на те, що обидві сторони не довіряють одна одній. Скажімо, той же Борис Колесніков у вже згаданому інтерв’ю каже: «Коаліція без конституційних змін не має ніякого сенсу. Отож спочатку зміни до Конституції, прийняті у першому читанні, а вже потім створення коаліції як механізму для реалізації конституційних змін». Водночас він не виключив: у разі, якщо зміни до Основного Закону не будуть проголосовані у другому читанні, тоді коаліції не буде і регіонали підуть на прямі президентські вибори. У цьому випадку виникає запитання: навіщо тоді городити тин? У багатьох оглядачів не було б сумнівів, якби подібні домовленості відбулися хоча б рік тому. Окрім того, складається враження, що основні гравці, лідери усіх опитувань невпевнені у собі. Відтак вони прагнуть за будь-яку ціну залишитися у владі. Саме тому і хочуть пролонгувати не тільки власні повноваження, а й повноваження місцевих рад.
Що буде з нами і Вітчизною?
Ті, хто затіяв цю гру, готуються до різного розвитку подій. Про це свідчить учорашнє голосування за звільнення Юрія Єханурова з посади міністра оборони. Отож не можна виключати силового варіанта розв’язання політичної проблеми. Тим більше, попри скандал у Франкфурті-на-Майні крісло міністра внутрішніх справ поки що зберіг Юрій Луценко. І хоча регіонали вимагають від нього вибачення за арешт Бориса Колеснікова, про його відставку питання не стоїть. Відтак напрошується запитання: міліція з народом?
З другого боку, автори «конституційних змін» вирахували доволі точно дату початку своєї спецоперації. Нині більшість громадян готується до відпусток, займається садово-дачними ділянками, а студентство складає іспити і також передчуває насолоду літніх канікул. Отож пригадується ремарка з Олександра Пушкіна «Борис Годунов»: «народ мовчить»... І нового Майдану, скоріше за все, може не бути. Тим більше, одні вожді забронзовіли, а інші — подалися в табір опонентів. Однак автори цього сценарію забули: перша українська революція розпочалася у вересні 1990 року, а остаточне голосування за зміни до Конституції також відбудуться не раніше вересня цього року. А вибори глави держави будуть не раніше січня наступного року.
