«Я хочу бути схожий на самого себе. І мені подобаються риси мого характеру. Я не хочу нічого міняти».

Ось такий «твір» на тему «Людина, на яку я хотів бути схожий» написав знайомий дев’ятикласник Льоня.
Чи треба розповідати про реакцію вчителя, який одразу «продав» учня директорові та батькам. «Ах, як можна, ах це нечувано. Всі діти як діти — написали про своїх кумирів, про героїв, «робити життя з кого» збираються. А цей хоче бути схожий на себе».
Збурюванню менторів не було межі.
А я радий за Льоню. І поважаю, насамперед, його хлоп’яче его, його бажання й уміння відстоювати свою позицію. Відсутність рабського «звездопочитания», неприйняття ідолів — чи не цього мають навчати сім’я і школа? Та і з кого хлопцеві брати приклад? Держава не визначилася ні в ідеології, ні в кінцевій меті, а що з юних візьмеш. Колишні ідеали повалено, як пам’ятники, нових немає. Хто може бути героєм для наслідування?
Може, політики, котрі викликають відверту ворожість своєю демагогією й жагучою любов’ю до «зелені» та крісел?
Може, міністри, котрі ганьблять країну ідіотськими витівками? Або вічно напівголі «зірки» естради, бритоголові майстри кулачних боїв?
Нехай Льоня робить себе сам без колінопреклоніння перед будь-ким. А коли подорослішає, то обов’язково визначиться і вирішить, які риси характеру гідні наслідування в батька-матері, які в дідуся-бабусі, у знайомих.
Хвалити Бога, школяр не сприймає тиску, не танцює в юрбі під сопілочку менторів. Радуватися треба, що не стали його ідеалом герої серіалів, де тільки й займаються сексом або мордобоєм...
...Наставники з Кам’янсько-Дніпровської школи-інтернату, що в Запорізькій області, довідалися якось, що мої улюблені персонажі не тільки Павка Корчагін, а й Мартін Іден. Істеричних криків і жаги поставити мене на шлях істинний не було. Було заохочення за те, що зарубіжну літературу читаю.
Що читає й дивиться нинішній школяр? Про помаранчевий Майдан і групу сина міністра, якому в підручнику присвячено більше місця, ніж гордості України Солов’яненку, Ротару, Івасюку...
Наш Льоня, гадаєте, не розуміє, чому? Тож на кого йому треба бути схожим: на лукавих, котрі до трону повзуть, котрі вульгарно демонструють торс і бюст, залишаючись бездарними і нікчемними? Чи на бабу Параску?
«Не сотвори собі кумира».
Не мною сказано...