Найбільшої шкоди галузі завдав спад промислового виробництва. «Зниження обсягів перевезень обернулося втратою 6,3 млрд. гривень, збитки пасажирського сектору через некомпенсовані державою пільгові перевезення становлять 4,2 млрд. гривень, а заморожені на період кризи тарифи для металургії та хімії й також курсова різниця валют, що різко змінюється, коштували нам ще 2 млрд. гривень», — зазначає генеральний директор «Укрзалізниці» Михайло Костюк.
Тепер, щоб виконати свої прямі завдання з організації перевезень, доведеться вдатися до позичок. Мінімальний кредитний ресурс, зафіксований у фінансовому плані відомства на поточний рік, — 4 млрд. гривень.
«На ці гроші, — зауважує Михайло Костюк, — ми розраховуємо провести необхідні ремонти, утримувати інфраструктури, не допустити падіння обсягів закупівлі рухомого складу та електрифікувати найбільш затребувані залізничні маршрути».
Але одержати тепер кредити у вітчизняних банках практично неможливо. Залишається сподіватися на міжнародні фінансові організації, що не менш проблематично.
Ще в січні поточного року залізничне відомство підписало з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) кредитну угоду на суму 62,5 млн. доларів США під закупівлю рухомого складу. Однак ні цента так поки що й не побачило — угоду все ще ратифікують. «Гроші буде виділено, щойно українська сторона продемонструє реальні кроки з реформування галузі», — висувають умову банкіри.
А в нас із реформами — гальмування. І не випадково. Проводити їх у кризовий час, та ще й за сумнівними «лекалами» західних сусідів, як, наприклад, Словаччини, де за збитками доходів і зовсім не видно, залізничникам просто не з руки. Та й під які гарантії?
За твердженням міністра транспорту і зв’язку України Йосипа Вінського, транспортний сектор надав в урядовий антикризовий пакет 207 інвестиційних пропозицій у діапазоні від 10 млн. до 3,5 млрд. доларів США. Що саме знайшло підтримку — неясно.
Відомо лише, що загалом підприємства транспортної галузі в першому кварталі поточного року освоїли 2,7 млрд. гривень капітальних інвестицій. До того ж залізниці посіли лідируючу позицію — 17 відсотків у загальному обсязі вкладень. Тобто поки що залізничники самі себе й інвестують. І це незважаючи на те, що Держкомстат України зафіксував у січні—квітні зниження обсягів вантажних перевезень на залізничному транспорті в середньому на 32 відсотки до рівня минулого року — до 117,6 млн. гривень.
Тому «Укрзалізниця» намагається не просити, не обіцяти, а зацікавлювати партнерів. Зокрема, спільною роботою з поліпшення пропускної спроможності залізниць у бік чорноморських портів. «Ми ще взимку відзначили, що обсяги вантажів переорієнтувалися в бік портів, а пропускна спроможність там низька. До початку червня прокладемо вже 60 кілометрів других колій на ділянці Долинська—Миколаїв, куди мобілізували вже власні кошти, але проект вимагає розвитку», — каже Михайло Костюк.
Не менш перспективний проект — модернізація залізничного напрямку Кременчук—Бурти—Користівка з електрифікацією ділянок і прокладенням других колій. Він представлений ЄБРР як енергозберігаючий і такий, що дає змогу розділити вантажний і пасажирський хід при введенні швидкісного руху. Вартість проекту — 315 млн. євро, з яких кредитних банківських грошей «Укрзалізниця» очікує 90 млн. євро.
До речі, саме під проект «Введення швидкісного руху пасажирських поїздів на залізницях України» ЄБРР уже погодився виділити 120 млн. доларів США. Гроші підуть на придбання шляхової техніки та будівництво нового двоколійного тунелю на ділянці Бескид—Скоторське Львівської залізниці (частина міжнародного транспортного коридору №5).
Експерти ринку перевезень оцінюють такі проекти, як досить перспективні й далекоглядні. «Більшість країн світу у кризовий період переглядали структури національної економіки саме на користь залізниць», — зазначають фахівці консорціуму «Менеджмент консалтинг груп».
Як приклад наводять США, які в умовах економічної кризи також звернулися «по допомогу» до залізниці. 17 квітня цього року президент Барак Обама оголосив про плани будівництва мережі високошвидкісних залізниць по всій країні. Передбачається, що це зніме частину екологічних проблем регіону, істотно знизить автомобільний трафік і полегшить стан давно перевантаженої системи авіаперевезень. Зразком для наслідування Обама назвав Францію і Японію, де високошвидкісні залізниці стимулювали економічне зростання в економіці. На модернізацію залізничних колій США вже виділено 8 млрд. доларів США. Грандіозне будівництво до того ж дасть змогу створити нові робочі місця, що вимагають найрізноманітнішої кваліфікації.
Але, на жаль, це той випадок, коли заокеанський приклад залишився в нас непоміченим.