У невеличких селах Омелянів та Привітне Козелецького району в березні відбулися вибори з відкликання чотирьох депутатів Омелянівської сільської ради. Випадок, можна сказати, безпрецедентний не лише у масштабах Чернігівщини, а й цілої України. Адже такий захід не проведеш голосуванням на сході села. Для цього потрібно чимало організаційних зусиль, клопотів, слід чітко дотримуватися виборчих процедур.
Чи варто все те починати, навіть якщо сільський депутат у всьому проявляє пасивність? Про це думалося, коли їхав на суд у Козелець. Хіба не правда, що можливості сільського депутата дуже обмежені? Що він може, якщо не веде фермерського господарства, не займається бізнесом? Підняти руку на сесії за те чи інше рішення? Написати листа-клопотання чи сходити примирити сусідів?
Чим же завинили перед громадою депутати Любов Сорока, Любов Федорченко, Микола Распутній, Олена Грабовська, що їм оголосили імпічмент? Інтригувало й інше: після проведення голосування екс-депутати подали заяву до суду про визнання недійсним рішення Омелянівської територіальної виборчої комісії про відкликання депутатів. Вони вирішили боротися за своє депутатство.
На першому засіданні у Козелецькому суді позивачі оголосили свою позицію:
— Немає жодної законної підстави для відкликання виборцями нас як депутатів. По-перше, ми не порушували Конституції і законів України. По-друге, відвідували пленарні засідання ради та виконували її доручення. По-третє, здійснювали свою практичну діяльність відповідно до основних принципів і положень своїх передвиборних програм.
У Привітному щодо цього почув діаметрально протилежні думки. Мешканці багатоквартирного будинку дякували Миколі Распутньому за те, що, не шкодуючи власного часу, добився відновлення водопостачання, якого не було більше року. Депутат також боровся енергійно за припинення вивезення сміття під село тощо. Звичайно ж, прихильники Распутнього не брали участі у його відкликанні.
Але є в селі у нього й опоненти.
За емоційними звинуваченнями — дуже мало конкретики. От Распутній, як я зрозумів, має запальний характер, ріже правду в очі, а від того й потерпає. А чим не вгодила людям у Привітному молода вчителька Олена Грабовська?
— А що вона нам хорошого зробила? — почув у відповідь.
Красномовний і протокол зборів виборців виборчого округу № 5 з виборів депутатів Омелянівської сільської ради від 24 грудня минулого року.
«Я, як і сільський голова, безпосередньо на собі відчуваю весь негатив, який ось уже три роки підряд має місце в нашій сільській раді, — констатувала у своєму виступі на них секретар сільської ради Р. Орішко. — Депутат Л. Г. Сорока, як і її однодумці в складі сільської ради, добре вивчили тільки свої права, якими намагаються скористатися сповна, але тільки на свою користь. При цьому вони забувають про обов’язки, в тому числі й про обов’язки звітувати та відповідати перед виборцями за свою діяльність. Її намагання усунути мене та сільського голову від посади обумовлене було тільки тим, щоб ці посади зайняли інші люди, які розділяли б їх наміри цілком і повністю. Крім заяв та скарг, які направляла та підписувала Л. Сорока в різні інстанції та які були в основному безпідставними, жодних інших конструктивних пропозицій щодо забезпечення розвитку нашої сільської ради нею не було внесено».
У виборах восьмого березня на чотирьох виборчих округах участь взяли 155 виборців, із них лише п’ять не підтримали пропозицію щодо відкликання депутатів. Отже, більшість все-таки підтримує позицію сільського голови, а не його завзятих опонентів-скаржників?
За ущипливими звинуваченнями, нетерпимістю між конфронтаційними сторонами, переконуюсь, насправді стоїть... земля. Ажіотаж довкола неї. В Інтернеті вона вже продається за страшними цінами: «Земля паевая, 45 км от метро «Лесная», по левую сторону трассы Киев—Чернигов, участок начинается от знака «Омельянов». За все $ 820 000». Нічого собі! Не випадково обидві сторони у судовому процесі представляють київські адвокати!
Екс-депутати вважають, що справжньою причиною їх відкликання стало те, що вони рішуче виступили на сесіях проти розбазарювання сільської землі «потрібним» людям.
Сільський голова Омелянова Микола Артюх це заперечує.
— Та мене б уже посадили, якби я щось не по закону зробив, — каже. — Вони стільки вже скарг у всі інстанції понаписували, стільки перевірок було, а нічого такого страшного перевіряльники не знайшли.
Як розповів сільський голова, у травні 2007 р. сход села підтримав ідею посередника-представника інвестора з Києва газифікувати населені пункти сільради за виділення йому 51 гектара землі. Поки це питання мало позитивно вирішитися на сесії Чернігівської облради (треба було перевести цю землю у межі села), «з’явилася» думка наділити 11 представникам інвестора 22 гектари із земель сільради. Протокол спільної наради місцевих обранців сільської, районної, обласної рад від 19 грудня 2007 р. зафіксував слова депутата обради В. Антипенка про те, що «на газифікацію сіл Привітне, Омелянів, Калитянське підрядником згідно з платіжками та гарантійними листами отримано 1 750 000 гривень, що становить 70 відсотків від загальної вартості будівництва газопроводу згідно з договором підряду», а тому «сільський голова має моральне право підписати державні акти на земельні ділянки в кількості 22 гектари».
Однак М. Артюх, зустрівшись віч-на-віч з інвестором, дізнався, що той насправді нічого не чув про 51 гектар (!), а знає лише про 22 з них. Кому ж мали піти решта 29? Засумнівалися у потребі переведення 51 гектара землі у межі населеного пункту й депутати облради. А відтак сільрада, віддавши представникам інвестора 22 гектари, нині не має чим задовольнити заяви власних громадян, які мають потребу в земельних ділянках для будівництва.
Як з’ясувалося з розмов із людьми, довкола Омелянова задіяні інтереси трьох-чотирьох впливових осіб із великими бізнесовими можливостями. Але чи допоможе відкликання «незручних» депутатів примирити їхні плани, бажання? Зрештою, чи матимуть селяни від такої дорогої землі хоча б елементарний зиск — газ, а не чергові порції скандалів, протистояння, покаже час.
Омелянів
Чернігівської області.
На знімку: екс-депутати шукають правду в Козельці.
Фото автора.