Із виступів представників фракцій

— Економічна криза залишається головною темою, та дозволю перефразувати булгаковського професора Преображенського: криза насамперед у головах політиків.

Рівень занепокоєння українців через кризу знизився. За півріччя вже на чверть менше людей вважає, що ситуація в країні погіршилася. Натомість майже чверть населення оцінює ситуацію, як стабільну, а більше 10% вважає, що вона покращується. Індекс споживчих настроїв зростає вже три місяці поспіль. Однак деяким нашим політикам адекватності вочевидь бракує. Вони малюють апокаліптичні картинки сьогодення і майбутнього й іноді змагаються, хто більше налякає громадян. Але цифри показують, що українці не бояться цих страшилок.

На нас чекає напружена робота. На порядку денному Верховної Ради — більш як 100 економічних законопроектів, але акцентувати увагу хотів би на парламентських слуханнях з питань бюджетної політики на 2010 рік. Саме цей рік, вважають аналітики, стане роком виходу України з економічної кризи. Але само по собі це диво не станеться. І один із головних чинників подолання кризи — раціональне використання бюджетних ресурсів. Воно передбачає цільовий підхід до їх розподілу.

— Здається, що в нашій країні окрім політичних суперечок і питань хто з ким і коли об’єднається, інших проблем просто не існує. І це не вина преси: журналісти пишуть те, про що говорять політики. А політики часто займаються політиканством, забувши про те, що обіцяли, ідучи на вибори. А обіцяли багато: гідні зарплати, умови життя, робочі місця. Обіцяли врятувати село і відродити національні святині. Але, опинившись у керівних кріслах, про обіцяне скоро забули. Як приклад наведу ситуацію, що склалася на Рівненщині. Йдеться про підтримку малого бізнесу, створення робочих місць. Там питання про видобуток бурштину вже довго не може зрушити з мертвої точки. Сьогодні, за офіційними даними, видобувається лише дві тонни бурштину, а проектні потужності дозволяють переробляти до п’яти тонн сировини на рік.

Аналогічна ситуація склалася і в промисловості. Наприклад, хімічна галузь дає тисячі робочих місць нашим громадянам. А ось уже місяць, як через політичні баталії не працює одне з найбільших хімічних підприємств країни «Рівнеазот». Незважаючи на домовленості, цього року держава змінила правила гри і практично не дозволяє підприємству купувати газ на вигідних умовах. Саме тому на «Рівнеазот» не працює п’ять тисяч людей, вимушені зупинити потужності. Запустити завод у найближчі місяці не вдасться, людей відправлятимуть у вимушені відпустки. Разом з тим очисні споруди «Рівнеазот» працюють на очищення каналізаційних стоків міста і забезпечення екологічної безпеки Рівного. Зупинка промислових потужностей підприємства призведе до екологічної катастрофи, а на її ліквідацію потрібні будуть мільярди гривень.

— Економічна і політична криза злилися у системну кризу, і постає питання, чи збережеться країна, чи розпадеться і кане в історичне небуття. Цілком очевидно, що повністю розбалансована конфліктуюча між собою влада не спроможна подолати кризу і запропонувати заходи, без яких держава приречена.

Сьогодні у нас є історичний шанс розірвати порочний круг нагнітання напруженості між сходом і заходом України. У нас є ліки від найнебезпечнішої хвороби, яка вражає весь державний механізм. Ім’я йому велика коаліція. Під великою коаліцією маю на увазі не лише двофракційне утворення, як стверджують політичні аутсайдери, які ліплять усім ярлики змовників. Безумовно, Партія регіонів і БЮТ, як фракції, що володіють конституційною більшістю, повинні взяти на себе головну відповідальність перед виборцями, перед країною за подолання кризи і створення ефективної коаліції та її уряду. Але до такої коаліції необхідно залучити й інші фракції Верховної Ради, вони безумовно повинні бути представлені і в керівництві парламенту, і в уряді. Це важливо і для консолідації суспільства, і як щеплення від кулуарних змов. Ми зобов’язані сказати людям правду. Лише велика коаліція може об’єднати країну, може внести необхідні зміни до Конституції, без яких немислима ефективна робота уряду, без якої неможливо перемогти кризу. Ми зобов’язані переконати людей, що реформа державного устрою України необхідна.

— Кінець травня ознаменувався черговою істерією на давно набридлу замусовану тему — зради, змови, заколоту, перевороту, узурпації влади та інших страшилок. Це основа політичного зла в Україні: ще нічого немає, а вже всі трусяться і репетують. Не бійтеся і не трусіться — нічого подібного не буде. Але ми були і є, і будемо послідовними прихильниками чіткого врегулювання проблем політичної системи країни, яка сьогодні себе вичерпала, гальмує розвиток економіки і суспільства, не кажучи вже про боротьбу з сучасними загрозами і викликами. На наше глибоке переконання, наріжним каменем стабільного цивілізованого розвитку країни повинен стати перерозподіл реальної влади між центром і територіями на користь останніх. Максимум повноважень, владних функцій і фінансів необхідно передати в області, органам місцевого самоврядування, громадам. У цьому провідна суть наших конституційних пропозицій.

Яскравий приклад — нещодавня нарада з головами сільських і селищних рад. З ініціативи саме глави уряду Ю. Тимошенко до Києва прибули понад 10 тисяч керівників громад, які опікуються понад 70% території держави і більше третини її населення. Яке головне питання порушили сільські очільники? Що вони майже повністю позбавлені повноважень і важелів робити щось корисне для своїх односельців. До речі, у міських голів подібна ситуація, аналогічна і в обласних та районних радах. Вони майже нічого не можуть вирішити, адже абсолютна більшість областей в останні кілька років перебувають у прямій залежності від Києва, на субвенціях, субсидіях, дотаціях. Вони фактично позбавлені прав, а безправ’я породжує безвідповідальність.

— Корупцію і кризу влади в Україні сьогодні неможливо розділити. Корупція — це суть олігархічної влади, яка обслуговує інтереси великого капіталу, а капітал відповідно щедро платить за послуги урядово-президентського «даху». Минулого тижня народні депутати-комуністи зустрічалися з виборцями в округах і на кожній зустрічі лунали найнепривабливіші слова на адресу Президента, уряду, місцевих адміністрацій, наводилися численні конкретні факти хабарництва на місцях. Народ ненавидить владу, повсюдно лунали вимоги рішучих дій із притягнення до відповідальності винних у горі та злиднях мільйонів. Підтримуючи ці вимоги, Компартія вимагає розглянути цього тижня питання про звільнення з обійманих посад міністрів оборони Єханурова, юстиції Оніщука, освіти Вакарчука, культури Вовкуна. Водночас люди прекрасно розуміють, хто є хто у владі. Більшість виборців підтримують пропозиції про внесення змін до законів, вимагаючи посилити відповідальність насамперед державних чиновників найвищого рівня за скоєні злочини, аж до застосування найвищої міри покарання.

Компартія внесла низку антикризових законопроектів, мета яких добитися того, щоб за злочинну бездарну економічну політику несли відповідальність ті, хто її проводить, а не громадяни України, які постраждали від фінансово-валютних махінацій і банківської мафії.