Тюльпанова краса

Помилуватися гігантською десятигектарною клумбою, де цієї весни розквітло більше трьох мільйонів тюльпанів вісімнадцяти сортів, линуть звідусіль художники і фотографи, колекціонери краси і квітникарі, покупці й туристи-природолюби. Поціновувачі живої краси знають: селекціонери зібрали тут найвизнаніші у світі сорти. На весняному балу милують око різнобарв’ям яскравих шат довжелезні ряди еліти — велетень «Тейм оф Б’юті» ділиться таємницями з чарівливим «Абу Хасаном», статечний «Генерал Ейзенхауер» шепочеться з «Мадам Кюрі», «Уайт Хоук» горнеться до «Роузі Уінгз», «Дон Кіхот» задивляється на «Молоду Вдову», «Червоний Матадор» підморгує «Анжеліці», урочистий «Парад Оксфорду» виструнчився поруч з бездоганною за вродою «Мері Крістмас»...

— Побоювалися, що через заморозки навіть можемо втратити весь нинішній урожай, як це сталося з персиками, — пояснює директор унікального агроцеху, що належить Маріупольському металургійному комбінату, Андрій Лобунський. — Тому так полегшено всі зітхнули, коли наші зусилля й цього разу не пропали даремно, і бутони зацвіли, як завжди, дружно і стрімко. Хоча квітникарі переживають і в теплі зими, бо знають особливість тюльпанів: якщо морозу взагалі не буде, то вони можуть і зовсім не зійти. Процес яровізації, себто примерзання, цим квітам просто необхідний. Загалом же вони дивовижні життєлюби, стійкі й витривалі.

Тоді вдалося скласти колекцію аж з півсотні найвишуканіших сортів й забрати квітникарську корону навіть в голландців, перевершили їх не лише у масштабах вирощуванні тюльпанів, а й у коефіцієнті цвітіння у півтора разу.

Цей показник: (скільки бутонів розквітло зі ста посаджених цибульок) — у Янтарному й нині найвищий — 95, тоді як в Голландії — 65, у Прибалтиці — 60.

— У перші роки плекання тюльпанів траплялися й казуси, — згадує Андрій Лобунський. — Малинове палахкотіння гігантської клумби частенько збивало з пантелику молодих льотчиків полку морської авіації, що тоді базувався поруч. Під час тренувальних польотів новачки, вперше пролітаючи над палаючим морем ясно-червоних квітів, обов’язково схвильовано радирували командирам: «Земля! Я — Орел! Бачу грандіозну стихію вогню!».

...Романтичні настрої й споглядання яскравої весняної краси закінчуються у понад чотирьохсот спеціалістів-квітникарів Янтарного відразу ж після збиття пелюсток чарівних бутонів. Тоді починається старанне плекання цибулин, за якими досі сюди линуть покупці з усіх куточків близького й навіть далекого зарубіжжя.

Усім бажаючим осягнути примудрощі розведення тюльпанів спеціалісти Янтарного допомагають охоче. Щедро діляться досвідом з кожним, готовим до нелегкої праці квітникаря. Не злічити, скількох безробітних, «дачників й тепличників мимоволі» витягли з кризи й допомогли знову спромогтися годувати родини, починаючи з 90-х уже минулого століття. Серед них і відомий нині аматор-квітникар з села Уварове Володимир Нікітенко, якого кримчани називають народним академіком розведення тюльпанів. Він пригадує, як саме завдяки урокам фахівців «Кримської Голландії» вирвався з життєвої скрути, а захоплення квітами збагатило духовно й матеріально:

— Через безгрошів’я цибульки дісталися найдрібніші. Такі називають дітками, і їх треба ще старанно плекати, щоб довести до пуття. Вже через рік нелегкої праці, на безводді, кожна з них подарувала життя двадцятьом добірним «бульбам»... Навіть у часи кримінального розгулу «бритоголові» молодики не посміли обкласти даниною, бо всі бачили, якими мозолями й каторжною працею заробляю на хліб.

 

Крим.