За найбільший у всьому близькому зарубіжжі лан тюльпанів, де водночас розкриваються мільйони бутонів усіх кольорів веселки, унікальне квіткове господарство села Янтарного під Сімферополем називають «Кримською Голландією».
Помилуватися гігантською десятигектарною клумбою, де цієї весни розквітло більше трьох мільйонів тюльпанів вісімнадцяти сортів, линуть звідусіль художники і фотографи, колекціонери краси і квітникарі, покупці й туристи-природолюби. Поціновувачі живої краси знають: селекціонери зібрали тут найвизнаніші у світі сорти. На весняному балу милують око різнобарв’ям яскравих шат довжелезні ряди еліти — велетень «Тейм оф Б’юті» ділиться таємницями з чарівливим «Абу Хасаном», статечний «Генерал Ейзенхауер» шепочеться з «Мадам Кюрі», «Уайт Хоук» горнеться до «Роузі Уінгз», «Дон Кіхот» задивляється на «Молоду Вдову», «Червоний Матадор» підморгує «Анжеліці», урочистий «Парад Оксфорду» виструнчився поруч з бездоганною за вродою «Мері Крістмас»...
— Побоювалися, що через заморозки навіть можемо втратити весь нинішній урожай, як це сталося з персиками, — пояснює директор унікального агроцеху, що належить Маріупольському металургійному комбінату, Андрій Лобунський. — Тому так полегшено всі зітхнули, коли наші зусилля й цього разу не пропали даремно, і бутони зацвіли, як завжди, дружно і стрімко. Хоча квітникарі переживають і в теплі зими, бо знають особливість тюльпанів: якщо морозу взагалі не буде, то вони можуть і зовсім не зійти. Процес яровізації, себто примерзання, цим квітам просто необхідний. Загалом же вони дивовижні життєлюби, стійкі й витривалі.
Тоді вдалося скласти колекцію аж з півсотні найвишуканіших сортів й забрати квітникарську корону навіть в голландців, перевершили їх не лише у масштабах вирощуванні тюльпанів, а й у коефіцієнті цвітіння у півтора разу.
Цей показник: (скільки бутонів розквітло зі ста посаджених цибульок) — у Янтарному й нині найвищий — 95, тоді як в Голландії — 65, у Прибалтиці — 60.
— У перші роки плекання тюльпанів траплялися й казуси, — згадує Андрій Лобунський. — Малинове палахкотіння гігантської клумби частенько збивало з пантелику молодих льотчиків полку морської авіації, що тоді базувався поруч. Під час тренувальних польотів новачки, вперше пролітаючи над палаючим морем ясно-червоних квітів, обов’язково схвильовано радирували командирам: «Земля! Я — Орел! Бачу грандіозну стихію вогню!».
...Романтичні настрої й споглядання яскравої весняної краси закінчуються у понад чотирьохсот спеціалістів-квітникарів Янтарного відразу ж після збиття пелюсток чарівних бутонів. Тоді починається старанне плекання цибулин, за якими досі сюди линуть покупці з усіх куточків близького й навіть далекого зарубіжжя.
Усім бажаючим осягнути примудрощі розведення тюльпанів спеціалісти Янтарного допомагають охоче. Щедро діляться досвідом з кожним, готовим до нелегкої праці квітникаря. Не злічити, скількох безробітних, «дачників й тепличників мимоволі» витягли з кризи й допомогли знову спромогтися годувати родини, починаючи з 90-х уже минулого століття. Серед них і відомий нині аматор-квітникар з села Уварове Володимир Нікітенко, якого кримчани називають народним академіком розведення тюльпанів. Він пригадує, як саме завдяки урокам фахівців «Кримської Голландії» вирвався з життєвої скрути, а захоплення квітами збагатило духовно й матеріально:
— Через безгрошів’я цибульки дісталися найдрібніші. Такі називають дітками, і їх треба ще старанно плекати, щоб довести до пуття. Вже через рік нелегкої праці, на безводді, кожна з них подарувала життя двадцятьом добірним «бульбам»... Навіть у часи кримінального розгулу «бритоголові» молодики не посміли обкласти даниною, бо всі бачили, якими мозолями й каторжною працею заробляю на хліб.
Крим.
Фото автора.
