За невидачу банківського вкладу — кримінальна відповідальність

У законопроекті, підготовленому народним депутатом Юрієм Прокопчуком, пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею, згідно з якою «умисне порушення умов договору банківського вкладу (депозиту), що спричинило невидачу банківського вкладу та процентів за ним на першу вимогу вкладника, вчинене службовою особою банку, — карається штрафом від восьмисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Відповідно до проекту, «діяння вважається вчиненим у великих розмірах, якщо сума невиданого банківського вкладу та процентів за ним на день звернення вкладника з вимогою про його видачу у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян».

На думку членів комітету, ухвалення законопроекту «сприятиме вдосконаленню механізму кримінально-правової охорони прав учасників правовідносин у сфері надання банківських послуг, зокрема в частині укладення договорів банківського вкладу».

 

***

Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на відповідність законодавству Європейського Союзу проект закону про внесення змін до Закону «Про захист прав споживачів» (щодо посилення відповідальності за порушення прав споживачів).

Цей законопроект значно розширює права територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів через надання їм права проводити позапланові перевірки та негайно реагувати на порушення прав споживачів. Передбачається також, що, у разі виявлення таких порушень, відповідні акти перевірок (приписи) протягом 15 робочих днів мають бути опубліковані на Інтернет-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Також документом пропонується встановити відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров’ю або майну споживача на території торгівельного чи офісного приміщення або прилеглій території, через порушення санітарно-гігієнічних норм, дії або бездіяльність продавця.

Окрім того, проектом закріплюється право споживача вільно пересуватися торговельним чи офісним приміщенням з особистими речами, забороняється примушувати споживачів здавати особисті речі у спеціально відведені місця тощо.

На засіданні наголошувалося, що у законодавстві ЄС сфера захисту прав споживачів, до якої за предметом правового регулювання належить законопроект, регулюється директивами Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЄС про загальну безпеку продукції, 1999/44/ЄС про певні аспекти продажу та гарантій товарів споживання, 98/27/ЄС щодо судових заборон з метою захисту інтересів споживачів. Також зазначена сфера регулюється директивами Ради 85/374/ЄЕС щодо зближення законів, постанов та адміністративних положень держав-членів стосовно відповідальності за дефектну продукцію, 93/13/ЄЕС щодо несправедливих умов споживчих договорів і Регламентом Європейського Парламенту та Ради 882/2004/ЄС про офіційний контроль, що проводиться з метою перевірок дотримання нормативних актів Співтовариства про корми та харчові продукти, а також правил стосовно здоров’я та благополуччя тварин.

Члени комітету зазначили, що законопроект в цілому не суперечить положенням та суті зазначених актів європейського права.

 

***

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін та доповнень до статті 212 Сімейного кодексу України (щодо мораторію на усиновлення іноземцями дітей з України).

Законопроектом, зокрема, пропонується заборонити усиновлення українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, іноземцями, які не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, є громадянами та постійно проживають у тих країнах, з якими Україною не укладено двосторонні договори про співробітництво з питань усиновлення. Мораторій не розповсюджується на випадки, коли іноземець є родичем дитини, перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі з батьком чи матір’ю дитини.

Як зазначили члени комітету, розробка законопроекту зумовлена відсутністю ефективного механізму державного контролю щодо дотримання прав українських дітей, усиновлених іноземцями.