А чи знаєте ви, що у шкільних підручниках з географії неправильно названо цифру території України — 603,7 тисячі квадратних кілометрів? Принаймні так стверджувати мають право прикордонники. Адже в зону їх службової відповідальності входить ще й виключна (морська) економічна зона. 

Морський кордон нашої держави охороняють не прості прикордонники, а морська охорона, яка з 6993,63 кілометра загальної протяжності державного кордону відповідає за 1355 «морських» кілометрів. Вірніше, не тільки за лінійні кілометри, а й за стан справ на загальній площі приблизно 82 тисячі квадратних миль (морська миля — 1, 852 кілометра).
А те, що українська економзона в нещодавньому минулому надто цікавила наших сусідів, достеменно відомо морським прикордонникам із Севастопольського загону морської охорони. Це їм доводилося протистояти морському браконьєрству — незаконному виловлюванню риби цінних порід: камбали, осетрових. Про розмір «інтересу» браконьєрів можуть дати уявлення сухі цифри: декілька років тому на стамбульських базарах кілограм виловленої біля берегів України камбали коштував 30 доларів США; одна браконьєрська шхуна за один рейс могла виловити п’ять тонн делікатесу; кількість шхун, які водночас промишляли в нашій економзоні, доходила до трьох десятків. Якщо перемножимо всі ці прості цифри, то й одержимо «ціну питання» — мільйони доларів. 
Щоправда, незабаром наші морські прикордонники ситуацію змінили докорінно. Їхні рішучі дії — доводилося не тільки таранити судна браконьєрів, які не виконували законних вимог прикордонників, а в березні 2000-го екіпаж корабля «Григорий Куропятников» був змушений навіть застосовувати зброю на поразку (ушкоджена в результаті влучення шхуна «Аврам Ахмед» зупинилася, але на плаву вже триматися не могла. Усіх турецьких горе-рибалок українським прикордонникам довелося рятувати і піднімати до себе на борт) — змусили порушників з повагою ставитися до українських законів.
Цього року в межах нашої економзони прикордонники двічі фіксували непрошених гостей-рибалок: шостого і сімнадцятого квітня. У першому випадку дві шхуни видворили за допомогою літака Державної прикордонної служби України. А от через десять днів одним АН-26, що виявив порушників, справа не обійшлася: екіпажу корабля морської охорони «Донбас» під час переслідування шхуни довелося двічі відкривати попереджувальний вогонь.
Навіть якщо змусимо всіх браконьєрів-рибалок «зачохлити сіті», кажуть морські прикордонники, без роботи не залишимося. Останніми роками активізувалися так звані «чорні археологи», що із дна морського піднімають предмети і матеріали, що являють історичну чи археологічну (і не тільки!) цінність. А ще є контрабанда морем зброї, наркотиків, засобів терористичної діяльності і нелегальних емігрантів. Дедалі більший інтерес до мінерально-сировинних ресурсів Чорного і Азовського морів. Експерти попереджають, що наявність в Азово-Чорноморському басейні чверті паливно-енергетичних запасів України і більше половини перспективних газових і нафтових родовищ може послужити поштовхом до зростання кількості споруд в акваторії і навіть до створення штучних островів — таких ласих для терористів об’єктів.
 
Севастополь — Балаклава — Севастополь.
Командир катера морської охорони «Тернопіль» старший лейтенант Сергій Андруник готується до охорони державного кордону України.
Фото автора.