Навесні в Україну прилітає до 12 тисяч лелек. Щоб зберегти популяцію цих птахів, у ВАТ «Тернопільобленерго» розробили цілу «лелечу» програму: опускають лінії електропередач нижче, щоб чорногузи до них не торкалися, поблизу гнізд прокладають ізольовані, а не оголені дроти. Під час реконструкції ліній встановлюють сумісні опори, щоб не порушувати спокій пернатих.
Проте щороку до нас повертається дедалі менше лелек. Не в останню чергу — через «квартирне» питання. Дерев’яні опори електроліній, на яких так люблять влаштовувати гнізда чорногузи, енергетики замінюють на залізобетонні. При цьому, звісно, їхні домівки руйнуються. Часто молоді птахи гинуть від струму, коли вчаться літати. В дощову погоду гнізда нерідко стають електропровідними, що також призводить до загибелі лелек. Трапляються випадки загоряння гнізд від дії струму, замикання в електромережах. У багатьох країнах на облаштування безпечних лелечих домівок виділяють кошти. Скажімо, в Польщі енергетики встановлюють спеціальні платформи для гнізд. Гроші на це дають екологічні організації.
У нас же вирішення важливої проблеми повністю лягло на плечі енергетиків. Так, у Бережанському районі вони самотужки облаштовують гнізда для лелек. Коли міняють стару дерев’яну опору на залізобетонну, то приварюють до неї круг для лелечого гнізда. Таким чином подарували птахам більше десятка домівок. Начальник Бережанського району електромереж Мирослав Лехіцький зізнається, що закоханий у цих птахів. Цікаво, що лелека завжди повертається до гнізда, в якому народився. Якщо домівку зруйновано, мостить нову. Вага гнізда інколи сягає до півтонни, ширина — до п’яти метрів, адже щороку його добудовують. Таку «хатинку» не витримав навіть кран, за допомогою якого енергетики Шумського району намагалися перенести її на нову опору. Інколи дерев’яний стовп нагадує цілий пташиний готель: на вершечку селяться чорногузи, трохи нижче — шпаки, ще нижче — горобці.
 
Тернопільська область.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.