До редакції надійшов лист від керівника спортивного клубу «Славутич-КЕМПО» Бориса Уханова з подякою народному депутату України Дмитру Притиці. Завдяки його підтримці команда причорнобильського міста Славутич взяла участь у відкритому чемпіонаті України з кіокушинкай карате. Юні спортсмени повернулася зі Львова, де проходили змагання, з відзнаками.Народний депутат України Дмитро Притика (на знімку) відповів на запитання «Голосу України».
Шановний Дмитре Микитовичу, у вас доволі загальнодержавної роботи. Підтримка спортсменів — це якийсь особливий випадок?
Д.П.: Гадаю, що ні. І підтримка команди зовсім не випадкова. Я сьогодні міг би назвати багатьох колег по депутатському корпусу загалом, а по Партії регіонів зокрема, які розуміють, що давно треба свої законотворчі клопоти доповнювати конкретними, можливо, навіть приземленими справами. І не лише в спорті, а й у духовних справах, надто занедбаних, хоча саме там і формуються громадянські якості особистості. Поки ми приймемо ті закони, які так потрібні нині нашому суспільству, ми можемо загубити його фундамент — молоду силу держави.
І цей конкретний випадок. Сам вид спорту — кіокушинкай карате — в нас ще недостатньо розвинений. Проте молоді він сподобався, почав поширюватися, щоправда, скоріше стихійно, ніж цілеспрямовано. От у Львові й визріла ідея: провести відкритий чемпіонат України. Взяти участь у ньому виявили бажання майже два десятки команд з багатьох регіонів України. Та невдовзі з’ясувалося, що досить перспективна команда із міста Славутича не має коштів на поїздку. Я знав цю команду і стало за неї прикро. Уявив цілу зграйку натхненних хлопчаків у розпачі...
Я бачу, що ви не шкодуєте?
Д.П.: Звичайно! Якби вони просто взяли участь у чемпіонаті, то і перший досвід мав би неабияку вагу. Але ж і сподівання на успіх справдилися. Тринадцятирічний Михайло Гармаш здобув перше місце у своїй категорії, диплом третього ступеня виборов Ілля Уханов, а Андрій Сироватка — диплом «За волю до перемоги». Ці успіхи як спортивні досягнення, може, не такі вже й великі, але як моральні, як духовні, як вольові здобутки — це символи торжества духу.
Дмитре Микитовичу, у нас є чимало свідчень того, якими безплідними виявляються багато чолобитних до сильних світу цього...
Д.П.: Я б вас підправив: до слабосильних світу цього. Дай нам, Боже, усім збагнути наймудрішу життєву істину: батьки сильні дітьми. Як, власне, і держава. Тоді менше буде схованих від милосердя очей, менше трибунних слів і менше парадного патріотизму, а більше простих конкретних справ, з яких і складається все велике.
Що ж, приєднуємося до вітання, яке надіслав до газети Борис Уханов.
Фото Леоніда ФЕДОРУКА.
