Він, генеральський син, під час війни в Камбоджі змушений був пройти п’ятирічну школу виживання у джунглях. Після війни переїхав до України. Тут яскраво розвинувся його самобутній мистецький талант, що поєднав наші та камбоджійські мотиви.
Зрештою, він став першим камбоджійцем, який здобув право називатися українським художником. Та ще й яким! Його унікальні твори прикрасили національні музеї та приватні колекції США, Австралії, Великої Британії, Німеччини, Голландії... Усе це — про 48-річного камбоджійця Ук Дар Чана, котрий щойно представив унікальну виставку своїх картин у Дубні, в старовинному Дубенському замку.
Коли Ук Дар Чану виповнилося дев’ять, у Камбоджі почалася громадянська війна. Її жертвою став батько Ук Дара, королівський генерал, який виступив проти заколотників — червоних кхмерів. Після його вбивства всю генеральську сім’ю вислали у джунглі на самовиживання. Не всім удалося перебороти труднощі. Два десятки родичів померли від ран та голоду. А Ук Дару пощастило. Він навчився полювати з арбалетом, захищатися від диких звірів, лікуватися цілющими травами. А ще в одному із племен освоїв премудрості бойових мистецтв. Це знадобилося в бою: вийшовши із джунглів, хлопець вступив до війська і воював проти заколотників, які вбили його батька.
Після війни талановитий юнак вирішив розвинути свій дар, обрав для навчання Королівську школу мистецтв, згодом поїхав на стажування до Київського державного художнього інституту. Це і визначило його подальшу долю. У нас хлопець продовжив навчання. Тут одружився з українкою Світланою. У Березані на Київщині оселився. А ще прийняв християнство і... став Михайлом. Нині з дружиною виховують доньку та сина. Працює викладачем у Березанській школі мистецтв та інструктором із таекван-до у спортклубі.
— Моє серце художника вмістило одразу дві любові — до Камбоджі та України, — каже він, — і тому, коли напишу картину про камбоджійську екзотику, з’являється бажання «врівноважити ситуацію» й вималювати національний колорит України. Таким двовимірним пластом позначена і виставка картин, яку вже бачили Київ, Москва, чимало українських обласних центрів. Нині вона — в дивовижному Дубенському замку на Рівненщині. Привезені до Дубна картини різнопланові. Як по ментальності, де співіснують дві культури, так і за манерою творення. Є тут твори, виконані олійними фарбами на полотні, олівцем на папері. Є образ української скрипальки та камбоджійської танцівниці. Є «Джунглі в Ангкорі» і куполи українських храмів. Таким постав переді мною світ, і таким я його передаю всім, кому не байдужі культура, історія, мистецькі надбання. Я так вражений Дубенським замком, що неодмінно перенесу його на полотно. Зрештою, я себе сповна відчуваю українцем і намагаюся художнім талантом віддячити Україні, яка зробила мене щасливою людиною.
В Ук Дар (Михайла) Чана є мрія, щоб його виставка побувала і в Камбоджі. За словами художника, вона могла б набагато краще за політиків зблизити два народи.
 
Рівненська область.
 
На знімку: український камбоджієць Ук Дар (Михайло) Чан.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.