трудового колективу та профспілкового комітету Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»
Шановна Юліє Володимирівно!
Постановою Кабінету Міністрів від 26 березня 2008 року № 244 ДП «СМАП» включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Нагадаємо, ми здійснюємо свою діяльність згідно з вимогами закону «Про автомобільний транспорт» у частині проведення контролю за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів у пунктах пропуску через Державний кордон України та в пунктах видачі дозволів автоперевізникам.
Наше підприємство відзначається стабільними високими економічними показниками: зокрема, торік до бюджету та цільових державних фондів було перераховано понад тридцять мільйонів гривень, чистий прибуток становив більш ніж п’ять мільйонів. Звичайно, криза позначилася на обсягах перевезень. Але це не єдина проблема, з якою ми зіштовхнулися останнім часом.
Міністерство транспорту та зв’язку у цей скрутний для економіки час раптом вирішило реалізувати дивну ідею — фактично відібрати всі наші майнові комплекси в Києві та в міжнародних пунктах пропуску на кордоні й передати його на баланс збиткового «Укрінтеравтосервісу»: міністр Йосип Вінський в окремому дорученні прямо вказує на таку схему. Тим часом ця структура ще три роки тому уклала інвестиційний договір з ТОВ «БІГ МАРМОНТ»: не виключено, що відібране в ДП «СМАП» майно, зокрема центральний офіс по проспекту Науки в Києві разом із сервером, що підтримує зв’язок з пунктами на кордоні, та кілька гектарів землі, в кінцевому результаті опиниться в приватних руках. Лише балансова вартість об’єктів та землі становить майже три мільйони гривень, зрозуміло, що ринкова ціна багато вища.
Директор підприємства Анатолій Ткаченко, з яким, до речі, Мінтрансзв’язку уклало контракт до 19 грудня 2010 року, відмовився руйнувати «СМАП» та шкодити контролю міжнародних перевезень заради угамування апетитів зацікавлених осіб. Очевидно, така непоступливість Анатолія Миколайовича і спричинила гнів керівництва міністерства. 12 лютого 2009 року з’явився наказ під № 168 «Про проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «СМАП». 18 перевіряльників півтора місяця прискіпливо «виконували завдання» міністра «знайти прорахунки», не приховуючи зацікавленості в цьому. За результатами ревізії було складено акт, у якому не було жодних висновків по суті, а більшість зазначених «аргументів» або були необ’єктивними, або зовсім не відповідали дійсності.
Зважаючи на цю упередженість та вибірковість під час констатації перевірених фактів, підприємство, згідно з чинним законодавством, звернулося до науково-правової експертизи при Інституті держави і права імені В. Корецького НАНУ. Її фахівці підтвердили: наказ Мінтрансзв’язку про проведення позапланової перевірки «не відповідає чинному законодавству України, яке регулює відносини державного фінансового контролю і державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Мабуть, цей висновок остаточно розгнівив пана Вінського: 8 травня з’явився наказ про звільнення Анатолія Ткаченка з посади директора. До речі, на той час Анатолій Миколайович був у «чорнобильській» відпустці, міністр власноручно підписував його заяву. Більше того, 29 квітня ц. р. Вишгородський суд ухвалою заборонив Мінтрансзв’язку ухвалення будь-яких кадрових рішень на підставі акта про результати перевірки до набрання чинності рішення суду. На жаль, для керівників відомства рішення суду — всього-на-всього «цидулка», не варта уваги.
У згаданому наказі про звільнення Йосип Вінський бездоказово аргументує такий крок «метою забезпечення ефективного управління» ДП «СМАП». Звичайно, справа міністра — вболівати за ефективність підлеглих йому структур. Але якщо призначення Олега Ушакова в. о. директора і є тим найпереконливішим аргументом, що спричинив появу наказу, то залишається тільки здогадуватися про «перспективи» управлінського розквіту. До Вашого відома: загальний стаж роботи новопризначеного виконувача обов’язків директора становить... сім років. До того ж він швидше розбирається у здійсненні контролю за входом відпочивальників до євпаторійського санаторію «Перемога», оскільки працював там у службі охорони, або в перевезенні риб до місця нересту — як колишній співробітник Держрибінспекції. Хоча ми не заперечуємо: Олег Юрісович достатньо грамотний, щоб поставити свій підпис під потрібними для вищих керівників паперами.
Шановна Юліє Володимирівно, до Вас уже зверталася група народних депутатів з фракції БЮТ з приводу неправомірних рішень про передавання майна від одного підприємства до іншого. Ваше доручення розібратися в ситуації пан міністр не виконав. Як зазначають автори того звернення, «використовуючи повноваження, не можна нехтувати обов’язки перед державою».
Нині вже 926 працівників нашого підприємства та профспілковий комітет просять Вас втрутитися у цю ситуацію задля ухвалення кардинального рішення про дотримання законності в стінах міністерства, зокрема про призупинення наказу про звільнення А. Ткаченка. Ми вболіваємо за свого директора не за його «красиві очі» чи з простої «вірнопідданості»: за тривалий час ми переконалися, що його управління ДП «СМАП» і є «забезпеченою ефективністю». Від неї залежить не тільки доля особисто Ткаченка чи навіть усього колективу, а належне виконання доручених нам державою стратегічних функцій.
З повагою,
голова профкому Володимир Пересунько та колектив ДП «СМАП» (усього 926 підписів).
ВІД РЕДАКЦІЇ
Це вже не вперше підприємство піддається атаці з боку його міністерських керманичів. Напевно, і справді на рівні найвищого керівництва потрібно розставити крапки в цій історії, аби чиїсь надмірні апетити не шкодили інтересам держави.
