Над необхідністю створення окремої структури у виконавчій владі, яка опікуватиметься проблемами вимушених переселенців із півострова та поверненням Криму до складу України, розмірковували учасники круглого столу у Верховній Раді. Організаторами обговорення за участю народних депутатів та представників громадськості виступили Центр суспільних досліджень «Український меридіан», Координаційна рада організацій вимушених переселенців з Криму та Європейська партія України.

Учасники дискусії відзначали, що Верховна Рада зробила свій крок до вирішення болючої проблеми, пов’язаної з анексією Криму Російською Федерацією: прийняла закон про забезпечення прав громадян, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Однак насамперед потрібна державна стратегія та конкретні кроки на рівні виконавчої влади, чого наразі фактично немає. Через військові дії та АТО на Сході України про проблеми Криму неначе забули. «Саме держава має вести напрямок вирішення гуманітарних і соціальних проблем вимушених переселенців, виробити стратегічне бачення шляхів повернення Криму до України», — переконаний народний депутат України, лідер Європейської партії Микола Катеринчук (фракція «Батьківщина»). З метою створення єдиного органу виконавчої влади, що займатиметься реалізацією державної політики, пов’язаної з поверненням Криму до складу України та забезпечення прав та свобод громадян, він розробив проект закону про утворення у складі Кабінету Міністрів України Міністерства Криму України.

Водночас, на думку депутата від «УДАРу» Олександра Мочкова, було б доцільніше утворити не нове міністерство, а Національне агентство з питань Криму і тимчасово вимушено переселених осіб, і не лише з півострова, а й з Донбасу. Адже нове міністерство, вважає парламентарій, дублюватиме функції багатьох інших владних структур, і виникне проблема з розмежуванням компетенції декількох органів виконавчої влади. Натомість інші промовці наголошували на тому, що міністр Криму матиме статус члена Кабінету Міністрів і право голосу на засіданнях уряду, тоді як керівник агентства муситиме записуватися на прийом до міністрів.

Нині позафракційний депутат Оксана Калетник висловила думку, що у кримської кризи були не лише політичні, а й економічні причини. Вона не виключила можливості спільного україно-російського врядування в Криму, навівши подібні приклади з міжнародного досвіду.

Політичний експерт Тарас Березовець вважає, що українська держава має виробити чітку стратегію допомоги тим мешканцям Криму, які зберегли українське громадянство. Хоча зараз навіть немає такої офіційної статистики — скільки кримчан прийняли російське громадянство, а скільки зберегли українські паспорти. Важливим на шляху повернення Криму до України, на думку експерта, також є інформаційна стратегія — створення нових українських інтернет-ресурсів, FM-радіо, з яких могли б черпати достовірну інформацію про події в Україні мешканці окупованого півострова. А директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан» Дмитро Левусь запропонував, щоб нове міністерство Криму діяло під постійним громадським контролем. Представник переселенців з Криму Олександр Богдан закликав, щоб до процесу формування міністерства Криму було обов’язково залучено і представників кримчан-переселенців.

Учасники круглого столу в резолюції підтримали ідею створення окремого міністерства та рекомендували урядові розробити Державну стратегію повернення Криму. До речі, вперше таку думку озвучив Президент України Петро Порошенко під час своєї передвиборчої кампанії.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

ФАКТ

На останній сесії ПАРЄ 99 країн визнали, що Крим анексовано Росією. У резолюції ПАРЄ від 9 квітня 2014 року Асамблея рішуче засудила російську військову агресію та анексію Криму, визнавши порушення норм міжнародного права, зокрема, положень Статуту ООН, Гельсінського акта ОБСЄ та Статуту й основних правил Ради Європи.

Вадим Карасьов — директор Інституту глобальних стратегій, Микола Катеринчук — народний депутат України.