Через неправильно встановлений діагноз згаяли час...
Назар нічим не відрізнявся від однолітків. Ходив до школи, займався спортом, грав на комп’ютері. У 16 років його життя раптово змінилося. Разом з однокурсниками (тоді він навчався на другому курсі одного з київських коледжів) Назар проходи плановий медичний огляд у студентській поліклініці. Усі аналізи були в нормі, а ось флюорографія лікарю не сподобалася. Фахівець угледів на знімку пухлину вілочкової залози і направив учня до онкологів.
— У національному інституті раку синові зробили біопсію тієї пухлини і встановили діагноз — тімома, — розповідає «Лікарняному листку» мати Назара Стефанія. — Проте дитина почувалася нормально, ніяких зовнішніх проявів хвороби не було. Після першого курсу хіміотерапії ця пухлина різко зменшилася, після другого — нібито зникла. Такого бути не могло. Нам порадили звернутися до гематолога. Проте скельця з біопсією віддали не одразу...
За словами Стефанії, коли цей аналіз показали у міському онкоцентрі, то там поставили інший діагноз — гострий лімфобластний Т-клітинний лейкоз.
— 29 лютого минулого року мене поклали у стаціонар «Охматдиту». Знову зробили хімію, — згадує Назар. — А через місяць почалися болі в животі — непроходження кишечника. Зробили операцію.
Мати зі сльозами в голосі згадує, як тоді три доби син провів без свідомості. Згодом виявилося, що Назар підчепив стафілокок та гепатит В. Грибком у нього було пошкоджено обидві нирки та печінку. Родина припускає, що кров, котру перелили їхньому сину, була неперевірена. Кров від донорів, яку здавали в «Охматдиті», ретельно досліджували на місці, а ось ту, що привозили, брали під чесне слово.
Основне лікування довелося зупинити. Хворому капали противірусні та протигрибкові препарати.
— Облучку (опромінювання. — Авт.) зробили мені минулої осені. А в лютому виписали додому на підтримувальну хімію, — каже парубок.
Нині в Назара ремісія. Але скільки вона протримається, лікарі не знають. Тому потрібно якнайшвидше зробити пересадку кісткового мозку. В Україні такої операції не зроблять.
— Найдешевша пропозиція — операція в Ізраїлі. На неї потрібно 150 тисяч євро. Наша родина такої суми самотужки не збере, — бідкається Стефанія. Вона сама працює в лікарні медичною сестрою, ходить до церкви та молиться за сина та добрих людей, які допоможуть його врятувати.
Жінка каже, що через неправильно встановлений спочатку діагноз, втрачено час у потрібному лікуванні, тому необхідна термінова операція. Додає, що майже за все в онкоінституті доводилося платити самим. Мовляв, «за мої ж гроші згубили дитину».
Усіх, хто може допомогти її сину Назару одужати, Стефанія просить телефонувати за номером 8-066-7789007.
