На Верховині, де пшениця не родить, картоплю називають не другим, а першим хлібом. Над виведенням її нових сортів селекціонер Дмитро Равлик із Нижніх Воріт працював не один десяток літ.
Більш як двадцять років тому він очолив лабораторію картоплярства тодішньої Гірсько-Карпатської сільськогосподарської дослідної станції, що в Нижніх Воротах Воловецького району. А всі свої фахові знання присвятив виведенню бульб, придатних для вирощування в суворих гірських та передгірних умовах. Як відомо, для створення нового сорту потрібен тривалий час — від 8 до 10 років. Своєму першому сортові картоплі, що був занесений до Державного реєстру рослин України в 1988 році, селекціонер дав ім’я «Нижньоворітська». У той час автор цих рядків працював головним редактором воловецької районної газети і був свідком тієї клопіткої роботи, яку вела лабораторія картоплярства і навіть мав можливість випробувати цей сорт на власному городі. Скажу відверто: смакота!
Науковці Гірсько-Карпатської створили свої опорні дослідні ділянки картоплярства в колгоспах не лише Воловецького, а й сусідніх гірських районів. За досвідом нижньоворітських науковців приїжджали фахівці Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Для них проводилися семінари, дослідна станція розробляла методичні рекомендації. Згодом селекціонер вивів ще десять сортів картоплі. Три з них успішно пройшли випробування — авторські свідоцтва отримали середньоранні сорти «Свалявська», «Гірська» та «Ужгородська». Вони дають по 200 і навіть 300 центнерів бульб з гектара, пристосовані до грунтово-кліматичних умов гір, стійкі до захворювань і мають високий вміст крохмалю — до 20 відсотків.
Нещодавно Дмитро Равлик відзначив 70-річний ювілей. Понад піввіку науковець віддав дослідницькій роботі. Не полишає її й тепер. Щоправда, його захопленням стало садівництво. Невтомний дослідник довів, що на Верховині можуть рости і щедро родити навіть персики.
Закарпатська область.