Весняні свята минули, а урядову антикризову програму досі не розглянуто в парламенті. Уряд знову зволікає з прийняттям антикризових законів у комплексі з внесенням змін до чинного держбюджету та затвердженням основних параметрів валютно-курсової політики на 2009 рік. Натомість протягом усіх травневих канікул очільниця уряду з телеекранів активно запевняла нас у тому, що урядова антикризова програма вже працює і дає результат. Звідки взялися «здобутки» у боротьбі з економічною кризою у країні? Питання риторичне. У середовищі промисловців і підприємців, наприклад, переконані: всі антикризові потуги уряду є не чим іншим, як «імітацією бурхливої діяльності» й заграванням із виборцями Півдня та Сходу України. «Економічні підсумки першого кварталу 2009 року створюють таке враження, що чинний Кабмін взагалі не працює і не збирається професіонально працювати над подоланням економічної кризи, — каже президент Українського союзу промисловців і підприємців, народний депутат Анатолій Кінах. — За останні півроку країна втратила третину обсягів промислового виробництва, в таких бюджетоутворювальних стратегічних галузях економіки України, як машинобудування, хімічний, металургійний комплекси, будівельна галузь і деякі інші, падіння становить 40—60%. Зупинено роботу цілої низки стратегічних підприємств, серед яких — запорізькі алюмінієвий і титаномагнієвий комбінати, Харківський завод імені Малишева, «Сумихімпром», «Луганськтепловоз» та інші». Чи можна за таких умов говорити про успіхи в подоланні кризи? І чи можна сподіватись на швидку перспективу пост-кризової реабілітації вітчизняної економіки?
Уже понад півроку громадські організації промисловців, підприємців та роботодавців України, експерти та лідери громадської думки, представники місцевих громад та опозиціонери б’ють на сполох: країні потрібна комплексна й системна антикризова програма реформ, яка б містила чіткі пріоритети та реальні механізми подолання кризових явищ у вітчизняній промисловості, містила інструменти посткризової реабілітації країни.
Щоправда, уряд ще перед Новим роком вніс до парламенту програму дій, що більше нагадувала декларацію намірів, аніж економічну стратегію (жодних економічних розрахунків!), а в тактиці пішов шляхом точкового впливу на окремі галузі виробництва — за принципом: де гостріші проблеми, там і заходи.
Даремно ще у грудні 2008 року промисловці і підприємці застерігали від прийняття розрізнених законів, неспроможних здолати кризу в цілому, закликаючи чинний уряд до прийняття системної антикризової програми разом з комплексними змінами та доповненнями до бюджету-2009. Визначали й терміни — але вони вкотре зірвані. Ухваливши на вимогу вітчизняних промисловців і підприємців важливі закони «Про подолання кризових явищ у промисловості» та «Про Стабілізаційний фонд», уряд «забув» видати необхідні для їх реалізації підзаконні акти, продумати стале системне фінансування. «Як наслідок, механізми критичного імпорту, держзамовлення для підтримки національного виробника в Україні не працюють до сьогоднішнього дня, а кошти зі Стабфонду уряд періодично спрямовує на виплату заробітних плат, тобто — на поточне проїдання», — інформує президент УСПП Анатолій Кінах. За даними Українського союзу промисловців і підприємців, не менш сумна доля спіткала й антикризовий закон «Про державну підтримку і подолання кризових явищ у будівництві», ухвалений парламентом чотири місяці тому. Як відзначає Анатолій Кінах, він передбачав дуже розумні речі: відновлення іпотечного кредитування через взаємодію Кабінету Міністрів та НБУ, завершення будівництва з готовністю 70% і вище у 2009 році тощо. Проте, за його словами, цей закон теж не працює, оскільки не забезпечений ресурсною базою. «Отже, непогані за змістом закони, по суті, мертві, тому що не визначено пріоритети, не сконцентровано ресурси. Замість ефективної антикризової діяльності спостерігаємо її імітацію», — резюмує президент УСПП.
Головною причиною провалу антикризових реформ в Україні опоненти кабінету Тимошенко називають небажання уряду коригувати показники держбюджету 2009 року відповідно до економічних реалій сьогодення. А без цього, на переконання промисловців і підприємців, прийняття будь-яких антикризових законів заздалегідь приречене на провал. «Будь-яка антикризова програма без коригування загальнодержавного кошторису та без законодавчого затвердження чітких економічних механізмів її реалізації — це не більш ніж декларація, — каже Анатолій Кінах. — Саме тому ми наполягаємо на розгляді загальнонаціональної антикризової програми тільки у комплексі з внесенням відповідних змін до державного бюджету України». Від імені промислово-підприємницької спільноти він закликав уряд відмовитися від популізму та виявити професіональний підхід до здійснення необхідних країні економічних реформ.