* Середньозважений курс долара США на міжбанківському ринку послабнув до 7,74 гривні у середу — про гроші, які не пахнуть і не надихають.
* Комбанки скоротили кількість видів депозитів до двох — про лихо без довідки.
* Від сьогодні зросте абонплата за стаціонарний телефон — про діряві кишені.

Гривні — міцнішати

Гривня знову міцнішала проти долара США через потужну пропозицію американської валюти на продаж з боку комбанків. Під тиском нових правил валютного регулювання. Через надходження близько 2,8 мільярда доларів США другого траншу кредиту МВФ. Нагадаю, ці кошти розділили між Нацбанком (для стабілізації поточного рахунку платіжного балансу) і Кабінетом Міністрів (на обслуговування зовнішніх боргів). До кінця місяця гривня не подарує «зеленому». Адже посилення гривні збільшить пропозицію долара з боку населення і неодмінно скоротить обсяги продажу валюти з боку Нацбанку.
Залишилося найважче — використати другий транш кредиту МВФ за призначенням і з користю. Деякі міжнародні рейтингові агентства до цього ставляться скептично. Приміром, Moody’s знизило рейтинги держоблігацій України в інвалюті, а також корпоративних облігацій, присвоївши їм негативний прогноз. Це має означати, що вкладати гроші у нашу економіку надовго дуже ризиковано, можна їх втратити. А хіба по-своєму це не визнав Нацбанк, обмеживши рефінансування суб’єктів господарювання календарним терміном у 90 днів?

Вкладникам — терпіти

Чи означає це, що ми забудемо, як пахли наші депозити? Банкіри запевняють, що ні, однак при цьому кількість депозитів обмежують двома видами — до запитання і строковим вкладом (до завершення терміну угоди). А самих банкірів зобов’язують видавати замість грошей... довідки про відмову закривати депозити. Утім, аби скористатися ними, щоб повернути депозит через суд, треба мати неабияке терпіння і ті самі гроші на сплату судового збору і послуг юристів. А «довідкові бюро» депозитів не закривають.
Виходить, що і кредити реальному сектору економіки не світять, і громадян їх власні депозити не надихають. А якщо зважити на те, що уряд і Нацбанк заклопотані сьогодні пошуком ресурсів для покриття дефіциту бюджету, то не дивує і авансова сплата платежів до бюджету, і зростання податкового тиску, і швидке переміщення учасників економічного процесу «у тінь».

Послугам — дорожчати

Один з бізнес-порталів з’ясував, що третина киян не бажають сплачувати послуги житлово-комунального сектору за новими тарифами (більш докладно читай у попередньому «Балансі»). Абсолютна більшість споживачів наполягає на тому, що подорожчанню послуг має передувати покращення їхньої якості і підвищення доходів населення.
Споживач вважає, а монополіст не зважає. На цьому тижні, скажімо, мало набрати чинності, але так і не набрало через відсутність публікації, рішення Нацкомісії з регулювання зв’язку про підвищення абонентської плати за стаціонарний телефон. В НКРЗ мені повідомили, що публікація запланована на 19 травня, тож вже від сьогодні для населення і бюджетних організацій абонплата за користування стаціонарним телефоном зросте на 15—20 відсотків. Для користувачів у сільській місцевості — на 10 відсотків. Нагадаю, новий проект Граничних тарифів НКРЗ прийняла 29 січня цього року, і він передбачає підвищення плати за користування стаціонарним телефоном у містах і райцентрах.
Ця новина повертає до іншої, яка стосувалася зниження квітневих споживчих цін до 0,9 відсотка. За умов, коли економіка падає, резонно очікувати на низьку інфляцію. Але тільки не з нашим бюджетом із силою-силенною невиправданих зобов’язань, пільг, преференцій і боргів. Не з нашими надміру монополізованими ринками. Не з нашою торгівлею, зацикленою на спекулятивному імпорті. І не з державними дірявими кишенями. Хіба хто не розуміє, що фінансувати дефіцит бюджету коштом кредиту МВФ нерозумно, це не примножуватиме доходи! Усі розуміють. Але криза не залишила іншого вибору, бо те, що мали, не зберегли, а те, що зберегли, вже проїли.