Науково-експертні слухання в Інституті законодавства Верховної Ради України з актуальних проблем формування національного ринку землі

За підтримки Голови Верховної Ради України Володимира Литвина в Інституті законодавства запроваджено нові форми аналізу та обговорення законопроектів, включених до порядку денного парламентських сесій. Суть новації полягає у дослідженні блоків законопроектів, спрямованих на регулювання пріоритетних сфер суспільних відносин, та в аналізі не лише змісту зареєстрованих законопроектів, а й програмних та директивних матеріалів, історії законодавчого регулювання та стану законодавства в цій сфері, міжнародних стандартів, рекомендацій міжнародних організацій, іноземного досвіду регулювання відповідних сфер суспільних відносин.
Перші науково-експертні слухання, що пройшли нещодавно в Інституті законодавства Верховної Ради України, були присвячені найгострішим економіко-правовим і соціальним проблемам формування національного ринку землі та впорядкуванню земельних відносин в Україні.
У слуханнях взяли участь відомі вчені та правники-практики країни.
Відкриваючи слухання, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко (на знімку) відзначив, що на сьогодні у Верховній Раді України перебуває 145 законопроектів, які стосуються врегулювання різних аспектів земельного ринку та діяльності АПК, зокрема, проблем власності, запровадження ринкових інструментів, забезпечення економічної безпеки держави, користування землею як фактором виробництва, раціонального використання землі.
Велика суспільно-економічна значущість землі вимагає використання таких економіко-правових підходів до управління ринковим простором та інструментів впливу на соціально-необхідні умови функціонування й подальшого розвитку ринку землі, які б мали пріоритетною метою створення ефективної конструкції національного ринку землі.
У виступі член-кореспондента УААН Анатолія Юзефовича обґрунтовано, що в макроекономічній системі координат розвитку галузей національного господарства аграрна сфера, за показниками соціально-економічного становища і техніко-технологічного рівня виробництва, не відповідає ролі продовольчого комплексу країни у забезпеченні життєдіяльності суспільства. Ринкові трансформації в АПК здійснюються повільно і не узгоджено, законодавча база щодо формування та ефективної реалізації аграрної політики має фрагментарний характер.

Про проблеми

Висвітлюючи економіко-правові проблеми регулювання ринку землі, професор Трохим Ковальчук наочно продемонстрував переваги використання ефективних методів державного управління у стабілізації та впорядкуванні земельного ринку в умовах ринкової трансформації суспільства.
Коротко фіксуючи результати комплексного аналізу, проведеного в Інституті законодавства Верховної Ради України, доцент Тамара Березянко наголосила, що трансформація власності на землі як процес відбулась. Наступним кроком має стати розробка стратегії управління ринком землі.
Професор Володимир Черняк зазначив, що на сьогодні не сформовано досконалого механізму для здійснення контролюючих функцій відповідними службами в частині забезпечення раціонального й ефективного використання земель і не тільки через відсутність чітко визначених критеріїв. Зареєстровані законопроекти дещо конкретизують завдання та вимоги, але економічних чинників та методики впливу на господарюючі суб’єкти не пропонують. Методи залишаються регламентно-адміністративними. Внаслідок стратегічно незбалансованих дій надмірне використання землі та трудових ресурсів заміщає інтенсивні чинники виробництва.

Про правову базу

Потребує дальшого вдосконалення нормативно-правова база регулювання земельного ринку. Наступним за значенням є закріплення та розширення ринкової ніші у міжнародному поділі сільськогосподарських ринків, що досягається за рахунок підвищення конкурентоспроможності національного господарства.
Професор Василь Шевчук зазначив, що нині також потребує законодавчого підкріплення переорієнтація дій прямого та непрямого впливу з підтримки виробника у бік створення умов для використання рентної складової у державному регулюванні. Насамперед це стосується деталізації та виваженої політики у сфері оренди продуктивних земельних угідь.
Значна увага має бути спрямована на доопрацювання законодавчої бази з питань користування продуктивними та природними землями. Перш за все це збереження продуктивної придатності землі, якості угідь, рівня родючості, екологічної безпеки, землеустрою та землевпорядкування.

Про протиріччя

Проведені науково-експертні слухання засвідчили, що в питаннях земельних відносин загострюються протиріччя між комерційним середовищем та суспільними потребами. Оскільки вільний перебіг обмежений кількісними параметрами, дедалі частіше пропонуватимуться законопроекти, спрямовані на створення ланок та нових потоків перерозподілу власності та прав користування. Для цього дедалі частіше можуть використовуватись законодавчі можливості.
Учасники науково-експертних слухань відзначили, що на даному етапі державотворення є сенс зосередити законотворчу активність у площині взаємоузгодженої розробки, прийняття та запровадження дієвих механізмів функціонування національного ринку землі та в цілому підтримали основні висновки і рекомендації, що містяться у «Зведеному науково-експертному висновку із питань впорядкування земельних відносин», підготовленому Інститутом законодавства Верховної Ради України.