Народний депутат України Олександр Савчук (на знімку) прогнозує, що протягом трьох років машинобудування зможе відновити попередній обсяг виробництва.
Президент ВАТ «Азовмаш» говорить про «обережний оптимізм»: «Найважчим для нашого підприємства був третій квартал минулого року. Нам доводилося йти на серйозні поступки в ціні, у вимогах замовників щодо конструкції. Ми робили все, що хотів замовник, і завдяки цьому пройшли цей шлях. У першому кварталі 2009 року ми зробили практично половину рухомого складу залізниці, який узагалі був вироблений в Україні та Росії, — 1543 вагони».
Протягом останніх місяців на підприємстві відбулося скорочення штатів — майже на чотири тисячі осіб. Разом із тим, вважає О. Савчук, українські підприємства мають орієнтуватися на західних колег, які аналогічний обсяг виробництва виконують значно меншими силами, зате більше коштів спрямовують на реконструкцію виробництва: «В Японії на такому підприємстві, як «Криворіжсталь», працюють три—чотири тисячі осіб. Але компанія сплачує достатньо податків. Ми, зі свого боку, збираємося збільшити обсяг перерахувань до міського бюджету цього року, щоб підтримати городян».
Останнім часом «Азовмаш» розвивався досить агресивно: за три роки обсяг виробництва збільшився вдвічі. Тому взяті для оновлення виробництва банківські кредити ускладнюють становище підприємства зараз: деякі партнери відмовилися від довгострокових, на 3—4 роки, контрактів. «Так, із кредитними операціями ми переборщили, і це негативно позначається на наших планах, — визнає О. Савчук, — Але ситуація не настільки трагічна, як здавалося півроку тому. Ми знаємо, як із неї вийти. Сьогодні маємо укладених контрактів більш ніж на 2 тисячі вантажних вагонів, що забезпечить сталу роботу підприємства в найближчі три місяці. Гадаю, в травні підпишемо контракти ще на такий само обсяг продукції».
Замовлення на металургійне та гірничорудне обладнання скоротилися вполовину — це приблизно відповідає обсягам спаду виробництва в металургії. «Зараз наші партнери поновлюють техпереозброєння, і ми з оптимізмом дивимося в майбутнє, — сказав народний депутат. — Завершили монтаж і ввели в експлуатацію машину безперервного лиття заготовок. Забезпечені замовленнями на півроку наперед. Наш «плюс» — найсучасніший у Європі та Азії електросталеплавильний комплекс, і навряд чи найближчим часом на території СНД з’явиться щось аналогічне». За словами депутата, до проектів оновлення виробництва повертаються як на українських, так і на російських металургійних заводах. Зокрема, відвантажуються конвертери для Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча та Новолипецького металургійного комбінату (Росія). «І ми, і наші споживачі — ми всі готуємося до стрибка. Вихід із рецесії потягне за собою різке зростання потреби в енергоресурсах, у металі. В нашому сегменті «дна» вже досягнуто. Якщо так триватиме й надалі, багато хто не витримає. А через рік-півтора головне буде — впоратися зі збільшеним обсягом виробництва».
Факт
Незважаючи на кризу, на «Азовмаші» не відмовилися від соціальних програм. Торік для допомоги місту тут виділено 24,5 мільйона гривень, а на підтримку соціального комплексу і ветеранів витрачено понад 100 мільйонів гривень.
О. Савчук прогнозує, що перші ознаки зростання з’являться наприкінці 2009 року, а досягти «докризового» рівня за сприятливих обставин вдасться через три роки. Депутат вважає, що конфлікти політиків заважають реалізувати антикризові заходи: «Проблема України не в тому, що хтось по-іншому розуміє шляхи виходу з кризи, а в тому, що є дві—три сили, які не можуть домовитися. Для них питання влади, їхнє місце «в строю» важливіші за інші. В жодного з урядів немає варіантів робити щось інше, всі антикризові заходи однакові. Але як знайти паритет між Заходом і Росією? Хто знайде цей консенсус, той і піде далі». На думку керівника «Азовмашу», уряд повинен зайняти більш жорстку позицію стосовно регулювання банківської системи. «Сьогодні кредитувати економіку за таких цін, за такого ринку, під 20 відсотків річних у доларах — цього реальний сектор не витримає. Ми маємо близько 10 мільйонів доларів на місяць прибутку, і більшу частину змушені спрямовувати на оплату відсотків за кредитами. Хіба можна різати курку, яка несе золоті яйця? Немає іншого виходу, крім як знижувати ставки рефінансування. Банки — це інструмент. Загине реальна економіка — жоден банк не втримається».
Донецька область.
