Одразу два законопроекти про засади створення і діяльності індустріальних парків (А. Кінаха та групи народних депутатів) стояли на порядку денному Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
За словами Анатолія Кінаха, якщо зараз не подбати про умови для залучення інвестицій, то можна згаяти і час, і конкурентоспроможність виробничого сектора в майбутньому. Він поділяє думку членів комітету, що обидва законопроекти концептуально схожі, тому не заперечує проти того, щоб у сесійну залу вносили будь-який, але з урахуванням його пропозицій щодо внормування земельних відносин, запровадження механізмів підтримки технопарків шляхом зниження вартості кредитних ресурсів тощо. Така принциповість вітається усіма одностайно.
За даними Міжнародної фінансової корпорації, основні фонди української економіки фізично зношені більш як на 60 відсотків і морально застарілі — більш як на 90. В першому кварталі спад промвиробництва проти минулого року сягнув 31,9 відсотка. Пам’ятаючи це, народні депутати одностайні в тому, щоб заперечити Президентові країни, який оскаржує в Конституційному Суді зміни до деяких законів щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості. Схвалений одностайно висновок, який буде доведено до відома Конституційного Суду, такий: закон не суперечить ані Конституції, ані Бюджетному кодексові, ані Генеральній угоді з тарифів та торгівлі.
Під час розгляду низки наступних законопроектів члени комітету виявили алогічні спроби авторів посилити, а не пом’якшити фіскальний тиск на малий і середній бізнес. Так, представнику Мінекономіки довелося визнати, що урядові зміни до закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», по суті, не мають іншої мети, як більш ніж утричі підняти вартість патентів. А представник Мінтрансзв’язку так і не відповів, навіщо запроваджувати ліцензування транспортно-експедиторських або інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг, якщо вони безпечні для споживачів. Чиновник береться регулювати все, що тільки можна, — вичерпно прокоментувала це Ксенія Ляпіна.
Що є, то є. Так, з’ясувалося, що урядовий законопроект, який має на меті впорядкувати дозвільну систему для покращення інвестиційного клімату, — це доволі вправний рімейк вже підготовлених комітетом двох законопроектів. Але його не відправили на доопрацювання, а схвалили на той випадок, якщо не пройдуть два попередні. Найважливіше зараз — полегшити діяльність підприємців.
Аналізуючи порівняльну таблицю програми діяльності уряду «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи», голова комітету Наталія Королевська констатує, що зі 130 поправок 120 — у заліку представників Партії регіонів. Її тішить той факт, що проект урахував майже всі законодавчі ініціативи комітету, зокрема положення базового закону про державне і приватне партнерство. Але вона свідома того, що для того, щоб прийняти законопроект у сесійному залі, потрібна політична воля більшості. Михайло Чечетов висловлюється ще ясніше. Його партія не голосуватиме за урядову програму без наявності зрозумілих джерел її фінансування. Інакше кажучи, спочатку треба вносити зміни до держбюджету.