На заводі почалася виплата заборгованості з заробітної плати за лютий і березень: у казначейство нарешті надійшли довгоочікувані 23 млн. 900 тис. грн. відшкодування ПДВ, якими холдингова компанія тепер розплатиться з боргами. Але що буде завтра?

Гігант вітчизняного локомотивобудування з тривогою дивиться в завтрашній день, який оповитий туманом. Уже закінчився квітень, а Укрзалізниця досі не визначилася з пакетом замовлення для «Луганськтепловоза». Передбачається, що цього року для українських сталевих магістралей Укрзалізниця замовить чотири електропоїзди, шість електровозів, два дизель-поїзди. Для заводу-гіганта — це мізер. Але й такий план досі фінансово ніяк не підкріплений.
— Обурює не те, що цей план припускає таке маленьке замовлення, а те, що, по суті, його не існує, — каже голова правління ВАТ «Луганськтепловоз» Віктор Бикадоров. — Адже всі фінансові питання можна було вирішити набагато раніше, визначивши можливості, підходи й джерела. Наскільки мені відомо, пропонуються й позикові гроші, і кошти з поточної діяльності Укрзалізниці, і фінансовий лізинг. У цьому випадку мова навіть не про «Луганськтепловоз», а про фінансовий план Укрзалізниці в цілому. Від нього залежить весь машинобудівний комплекс залізничного машинобудування. Це Дніпропетровськ, Крюкове, Стаханов, Азовмаш, Попасна. І ще сотні промислових підприємств, які пов’язані з нашими замовленнями, перебувають у єдиному виробничому ланцюжку. Наприклад, для виготовлення електровоза ДЕЛ-02 ми заздалегідь, за дев’ять місяців, повинні замовити дизель у німецької фірми МТУ. Наші електропоїзди зроблені з нержавіючої сталі. Отже, наперед треба зробити замовлення «Запоріжсталі», щоб там прокатали лист. Від закупівлі матеріалу до виготовлення техніки, якщо запускатися з нуля, проходить півроку. А ми й досі чекаємо, коли визначиться Укрзалізниця. Час витрачається марно. Навіть якщо завтра фінплан, нарешті, буде підписаний, необхідну техніку для залізничників зможемо випустити тільки в другій половині року. А як нам жити сьогодні? Невизначеність шкодить найбільше.
Та робота, яку підприємство сьогодні проводить з реструктуризації й оптимізації кількості працівників, поки що ведеться з розрахунку на замовлення Укрзалізниці. За найоптимістичніших прогнозів підприємство змушене скоротити 2,5 тисячі працівників заводу. Навіть з урахуванням замовлення залізничників. А якщо і його не буде, то йтиметься взагалі про зупинення підприємства. Кузовне виробництво, до речі, вже закрито. «Луганськтепловоз» другий рік не робить вагони.
Коли кажуть, що луганські тепловозобудівники потрапили в «особливу ситуацію», мають на увазі ось що. Основний пакет акцій заводу, як відомо, перебуває в руках російської компанії «Трансмашхолдинг». Торік новий власник покращив економічну ситуацію на «Луганськтепловозі». Для російських магістралей було випущено набагато більше техніки, ніж для українських залізниць. Але нинішня криза торкнулася всіх.
— «Российские железные дороги» мають досить серйозний дефіцит коштів, і ми знаємо, що на цілій низці російських заводів порівняно з минулим роком наполовину зменшені замовлення, — пояснює Віктор Бикадоров. — Вантажоперевезення також значно впали. Фінансовий стан РЖД серйозний. Але ми сподіваємося, що російські залізничники все-таки знайдуть кошти для придбання нових магістральних машин, які ми виготовимо.
Звістка про масове скорочення трудового колективу головного підприємства Луганська вже облетіла місто. До цієї інформації люди ставляться по-різному. Одні вважають, що це — чийсь політичний хід, інші опускають руки, треті на всі заставки лають уряд, інші продовжують вірити в кращий результат. Але всі: й заводчани, і керівники холдингової компанії, і жителі обласного центру, рівною мірою перебувають у полоні одного стану — невизначеності.