Шанс для суднобудування

15 травня 2009 166

Приводом для написання цієї статті стала досить оптимістична новина: висування Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК) колективної роботи «Інноваційні технології
проектування і будівництва суден і засобів океанотехніки» на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2009 році.

Для Миколаєва, столиці кораблебудування, який славився не тільки своїми унікальними суднобудівними заводами, а й серйозними науковими розробками, втілення яких і прославило «корабельну сторону» на увесь світ, ця подія може служити сигнальним прапором відродження, піднятим на грот-щоглі колишнього кораблебудівного інституту (нині НУК).
Щоб переконати читача у фундаментальному характері цих досліджень, наведемо повний список здобувачів:
РИЖКОВ Сергій Сергійович, доктор технічних наук, професор, ректор Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (на знімку);
БЛІНЦОВ Володимир Степанович, доктор технічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту підводної техніки, завідувач кафедри електроустаткування суден Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова;
КВАСНИЦЬКИЙ В’ячеслав Федорович, доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри зварювального виробництва НУК;
КОШКІН Костянтин Вікторович, доктор технічних наук, професор, директор інституту комп’ютерних та інженерно-технологічних наук НУК;
РОМАНЧУК Микола Павлович, кандидат технічних наук, генеральний директор ВАТ «Wadan Yards Осеаn»;
ШАМРАЙ Олександр Миколайович, перший заступник генерального директора ВАТ «Wadan Yards Ocean»;
ЖУКОВ Юрій Данилович, доктор технічних наук, професор, генеральний директор ВАТ «Aker Yards Desіgn Ukraіne»;
ІЛЮШЕНКО Валентин Михайлович, кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник відділу проблем техніки і технології дугового зварювання Інституту електрозварювання імені Патона HAH України;
ЄГОРОВ Геннадій В’ячеславович, доктор технічних наук, професор, генеральний ректор ТОВ «Морське інженерне бюро»;
СЕВРЮКОВ Володимир Васильович, кандидат технічних наук, генеральний директор дочірнього підприємства «Класифікаційне товариство Регістру судноплавства України».
Це дослідження є новою узагальненою концептуальною моделлю розвитку вітчизняного суднобудування й покликане повернути Україні статус морської держави.
Наші запитання, звичайно, вченому, чиє прізвище очолює список здобувачів — ректорові НУК Сергію Рижкову:
— Що стало поштовхом для проведення таких масштабних розробок в галузі суднобудування, адже не секрет, що ця галузь у нашій країні, м’яко кажучи, перебувала й перебуває на задвірках. Звідки такий оптимізм і віра в те, що ваші «Інноваційні технології...» будуть помічені й знайдуть своє застосування?
— Ви знаєте, чутки про те, що суднобудування в Україні в занепаді, м’яко кажучи, сильно перебільшені. Українські вчені, конструктори і виробничники вже давно успішно працюють над вирішенням сучасних завдань будівництва суден і засобів океанотехніки. Ми фактично примножили накопичений досвід, зберегли наукові розробки й упевнено рухаємося вперед. Підтвердженням того є захист п’яти докторських і двох кандидатських дисертацій, публікація більш як 600 статей і 16 монографій, одержання більше 50 патентів, використаних у колективній праці.
Хіба можна казати про кризу в галузі, якщо за результатами нашої роботи останніми роками з’явилося понад 130 суден і 20 телекерованих підводних апаратів? Так, багато які з них будувалися на заводах інших країн, але це проекти і наукові ідеї, створені колективами, якими керують колеги-здобувачі.
Особливо хочу відзначити створення телекерованих підводних апаратів. Національний університет кораблебудування — єдина на теренах колишнього СРСР установа, де вони вироблялися і виробляються понині. Ці апарати вкрай потрібні для освоєння Чорноморського шельфу. Тому сумніватися в тому, чи буде роботу помічено, немає підстав. Її результати вже маємо понад двадцять років, а кількість замовлень зростає навіть в умовах економічної кризи.
Головне, чого досягли — відпрацьовано новий механізм впровадження інноваційних технологій проектування і будівництва суден і засобів океанотехніки.
— Сергію Сергійовичу, вирішення яких конкретно завдань вам вдалося знайти? На що була спрямована передусім ваша спільна робота?
— Вона, повторюся, велася понад двадцять років і в узагальненому вигляді представлена цього року. Основна мета — розробка інноваційних технологій проектування й побудови суден і засобів океанотехніки як науково-технічної основи розвитку морської держави.
Вироблено концепцію розвитку вітчизняного суднобудування, на основі теорії ризику визначено нові методики проектування суден внутрішнього необмеженого й змішаного районів плавання. Це важливо для нашої країни, яка має надійні річкові й морські транспортні шляхи. Безсумнівним успіхом є напрацювання і впровадження сучасних технологій віртуального проектування суден і засобів океанотехніки із залученням професійних команд з різних проектних офісів України, що надалі підвищить якість і скоротить терміни проектних робіт.
Нами створено моделі й алгоритмічне забезпечення організації суднобудівного виробництва із застосуванням ефективних технологій складально-зварювального виробництва; удосконалено технології продовження життєвого циклу суден і засобів океанотехніки, які дають змогу проводити ефективні судноремонтні роботи й здійснювати реновацію суден, виведених з експлуатації. Є можливість заощаджувати мільйони гривень.
Запропоновано комплекс заходів із забезпечення високого рівня екологічної безпеки під час будівництва та експлуатації суден за рахунок впровадження нового підходу в створенні екологічного устаткування. Створено унікальні зразки конкурентоспроможної підводної техніки, завдяки якій можна проводити моніторинг і освоєння водних об’єктів, глибин і морського шельфу, що, до слова, було продемонстровано влітку 2008 року на найвищому рівні.
На основі теоретичних і експериментальних досліджень розроблено і впроваджено інноваційні технології виготовлення деталей, з’єднання й зварювання секцій, блоків і корпусу судна, зокрема, блочно-інтегральний метод побудови. Створено нові технології з’єднання об’ємних секцій, відпрацьована інноваційна технологія зварювання проводом у суміші газів і порошкових проводів із застосуванням керамічних підкладок, плазмового різання під водою і повітряно-плазмового різання з оптимальною кількістю води, що подається в плазму, відпрацьовано заходи забезпечення необхідної точності зварених конструкцій корпусу судна.
Такі технології є далеко не у всіх провідних суднобудівних компаніях. Колективом авторів розроблено і затверджено українські «Правила класифікації й будівництва суден внутрішнього плавання», «Правила класифікації й будівництва морських суден», «Правила класифікації й будівництва малих суден», «Правила класифікації й будівництва суден змішаного плавання», «Правила будівництва морських суден з використанням елементів суден-донорів, які експлуатувалися». Це ставить остаточну крапку в процесі будівництва суден для України.
Отже, основним результатом роботи я назвав би створення нової узагальненої концептуальної моделі й відпрацювання інноваційної технології проектування і будівництва суден і засобів океанотехніки, що дасть можливість розв’язати важливу народногосподарську проблему збереження геополітичного статусу України як морської держави.
— Розкажіть, будь ласка, про впровадження результатів роботи докладніше, де, скільки і які судна побудовано?
— Запропоновану концепцію побудови суден змішаного плавання реалізовано, скажімо, під час будівництва в 2002—2008 роках більш як 70 суден: багатоцільових суховантажних, танкерів-продуктовозів, танкерів-хімовозів, залізничних поромів і газовозів.
Результати роботи впроваджено під час реструктуризації та вдосконалення виробництва ВАТ «Wadan Yards Okean», СЗ «Паллада», СЗ «Затока». З 2002 року спущено на воду понад 50 суден різного призначення, зокрема, вперше за роки існування незалежної України 10 суден для компанії «Укррічфлот».
Спроектовано, побудовано і передано для експлуатації вітчизняним і зарубіжним організаціям більш як двадцять телекерованих підводних апаратів і механізмів різного призначення.
На суднах, суднобудівних, машинобудівних підприємствах, більш як на 700 суднових газотурбінних двигунах впроваджено екологічне устаткування. Економічний ефект від впровадження роботи перевищив 250 мільйонів доларів США.
— Отже, ваш НУК успішно продовжив справу колишніх НДІ?
— Так, ми завжди активно працювали над проблемами кораблебудування разом із галузевими НДІ, а коли їх не стало, співпрацюємо з новими проектними бюро, які відповідають світовим стандартам і вже широко відомі за кордоном. Ринок наукових і проектних послуг не любить порожнечі, тим паче нині, коли Україна інтегрувалася в світову економіку. Найефективніші нові схеми кооперації. Підтвердження цього — партнерство здобувачів, яких не гріх назвати ще раз: Національний університет кораблебудування, ВАТ «Wadan Yards Okean», ТОВ «Aker Yards Desіgn Ukraіne», ТОВ «Морське інженерне бюро», Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України».
Можливо, цю роботу буде оцінено як професійний, я підкреслюю, професійний підхід до розв’язання проблем реорганізації суднобудівної галузі. Адже в ній містяться результати прикладної апробованої наукової думки, конкретний багатомільйонний економічний ефект від впровадження ноу-хау і перспектива досліджувати Чорноморський шельф раніше від наших сусідів...
Вважаю, настав час «збирати каміння».
Шанс є!