У міжнародних морських перегонах на суперчовнах Powerboat Р1, що в минулі вихідні проходили на Мальті в рамках чемпіонату світу з водно-моторного спорту, перемогла Україна. Наша команда «Український дух» уперше брала участь у змаганнях такого рівня. Дебют виявився вдалим і, схоже, несподіваним для інших учасників.
Ми від початку мали всі шанси на успіх: суперчовен, професійна команда, до складу якої увійшли пілоти: чемпіон світу минулого року мальтієць Аарон Кьянтар і італієць Анджело Тедескі, українці — президент Національної федерації водно-моторного спорту, народний депутат України Віктор Шемчук (на знімку) та Олексій Чендеков. А ще — група підтримки, котра протягом перегонів усіляко піднімала дух нашої команди. До речі, інші команди програвали «Українському духу» саме за кількістю уболівальників з національними прапорами...
Перегони — захопливе видовище. Напередодні першого етапу змагань, під час кваліфікаційного заїзду зійшов з дистанції один із фаворитів гонок Макс Ферарі: човен розбився, а пілотів завезли до лікарні.
Далеко не все було гаразд і на нашій воді. Першого дня нашу «Чайку» (до речі, побудований на спецзамовлення на Мальті) вже на шляху до фінішу грубо «підрізали» суперники. Здавалося, аварії на такій величезній швидкості (човни цього класу розвивають швидкість до 180 км/год, що прирівнюється до 400 км/год на суші. — Авт.) не уникнути! І тільки завдяки майстерності пілотів «Чайка» на мить завмерла... і продовжила практично з нуля боротьбу за перемогу. Того дня «Чайка» прийшла другою. А порушників дискваліфікували.
— Звичайно, можна було зробити красиве шоу, приїхати першими, але програти перегони, — коментує «Голосу України» Віктор Шемчук. — Річ у тім, що в цих перегонах, щоб перемогти, необхідно не просто першими фінішувати, а й дотримувати певних правил. Ми не піддалися на провокації суперників поганятися на великій швидкості, доскіпливо дотримали правил, передбачених контрактом, і виграли. У цьому виді спорту будь-які прояви емоцій — ознака непрофесіоналізму, за них карають.
Кредо пілота Аарона Кьянтара — спершу довести перегони до кінця, а тоді вже думати про те, що треба перемогти. Цей принцип не підвів майстра.
— Що дає нам ця перемога?
— На Україну, принаймні у водно-моторному спорті, доведеться зважати, — каже президент Національної федерації водно-моторного спорту. — Українська команда привернула до себе щиру увагу. Не останню роль зіграла наша дружна група підтримки. До неї входили люди різних поглядів і політичних переконань, яким не байдужа їхня батьківщина — Україна. І це ще одне свідчення того, що «Український дух» — не комерційний проект, і він не є чиєюсь власністю, як, наприклад, «Baіa Attolіnі» — власність заводу, який виробляє човни. Ми ганялися за ідею. Так, у нашій команді професіонали — пілоти мальтієць Аарон Кьянтар і італієць Анджело Тедескі. На відміну від мене вони одержують гроші за участь у цих перегонах, але вони виступають за Україну. Тому і гімн, який лунав на честь перемоги «Українського духу» у Гран-прі Мальти, був не мальтійський і не італійський, а український.
Без участі інвесторів Сергія Цюпка та Сергія Брови — перемога була б неможлива. Не переслідуючи великих політичних цілей, ми хочемо довести і Європі, і світу, що в Україні є люди, готові без скандалів, без проблем представляти свою країну, змусити інші країни рахуватися з нами і розмовляти на рівних. Публікації в європейській пресі підтверджують, що мета, поставлена перед командою «Український дух», досягнута. Знімки «Чайки» були на перщих шпальтах найсолідних європейських таблоїдів. Нас привітав президент Мальтийської Республіки, а прем’єр-міністр Мальти разом із дружиною виявили бажання покататися на українському човні.
Зараз наша команда готується до другого етапу чемпіонату світу, що пройде в червні у Туреччині. А Національна федерація веде переговори з керівництвом Р1 про можливість проведення наступного року одного з етапів чемпіонату світу в Криму. Однак проведення таких перегонів коштує чимало. І якщо не буде державної підтримки, то вона не відбудеться.
Заступник міністра сім’ї, молоді і спорту України Тетяна Кондратюк:
— Треба віддати належне Національній федерації водно-моторного спорту, котра знайшла можливість участі нашої країни в таких змаганнях, особливо Віктору Шемчуку. Адже без ідейного натхненника такі події не відбуваються.
Глобальної участі держави у перегонах такого високого класу ще не було. Але, гадаю, це в майбутньому. Слава Богу, є люди, котрі вкладають сили, душу і свої кошти в цей вид спорту. Сьогодні ми бачимо, що на цих перегонах суперкласу не представлені Росія і багато країн Європи, які могли б за своїми масштабами брати участь у цих змаганнях, а Україна — є. І для нас це більше, ніж спорт. Мальта просякнута українським духом, наша команда з такою само назвою зуміла наситити ним Середземномор’я.
Керівник дніпропетровського відділення федерації водно-моторного спорту України, депутат дніпропетровської міськради Ігор Циркін:
— Ці миттєвості перемоги дають можливість пишатися своєю країною. До цих змагань на Мальті я думав, що меценати не можуть замінити державу у відродженні спорту. Зараз я змінив свою думку, побачивши національних інвесторів, котрі вкладають свої гроші в цю ідею, що працює на імідж країни. Участь Віктора Шемчука і нашої команди в цьому чемпіонаті світу, як на мене, дуже патріотична. І це нам дає впевненість і переконує в тому, що спорт слід розвивати. Це важливо не тільки для перемог на міжнародному рівні, а й для того, щоб наша молодь повернулася до спорту, щоб орієнтири її дозвілля змістилися в цей бік.
Київ—Ла-Валлетта—Київ.
Фото автора.
