Маючи потужний природний потенціал, Закарпаття поки що залишається енергозалежним регіоном. В області виробляють 8 відсотків спожитої електроенергії, а місцеві родовища природного газу дають лише 2 відсотки до потреби. Решта енергоносіїв, за винятком деревних ресурсів, надходить із-за меж області.
Над розв’язанням проблеми енергозабезпечення закарпатці працюють не перший рік. За словами заступника голови обласної державної адміністрації Віктора Лукечі, споживання блакитного палива, навіть попри розширення газових мереж, рік у рік зменшується. Якщо 2005-го бюджетні установи використали 37,4 мільйона кубометрів газу, то минулоріч — 31,2 мільйона. Така само ситуація і зі споживанням газу населенням. Хоча порівняно з 2005 роком кількість газифікованих осель зросла майже на 32 тисячі, споживання газу кожною з них зменшилось майже на 320 кубометрів.
Багатий досвід із запровадження сучасних енергозберігаючих технологій і використання альтернативних джерел енергії має Мукачівський район. Нещодавно його господарі ділилися ним зі своїми колегами з інших міст та районів області, повідомили в управлінні інформації та зв’язків із громадськістю обласної держадміністрації. Так, у Мукачевому останніми роками реалізували одразу декілька таких проектів. У центральній районній лікарні ще минулого року введено а експлуатацію когенераційну установку, яка, споживаючи газ, виробляє не лише тепло та гарячу воду, а й електроенергію. Її собівартість, за словами головного лікаря Василя Васюти, втричі дешевша, ніж та, яку постачають енергомережі. Ще одна перевага: медичний заклад отримує електроенергію безперебійно, а для лікарні це дуже важливо, особливо в разі проведення тривалих операцій. За неповний рік роботи ця установка дала бюджету міста майже мільйон гривень економії. Проект, в який вкладено понад 8 мільйонів гривень, окупиться приблизно за три-чотири роки.
Альтернативу газу — відходи деревини вже понад десять років використовують на одному з найбільших підприємств краю — україно-австрійському ТОВ «Фішер-Мукачево». Відмовившись свого часу від потужної газової котельні, тут побудували нову, котра працює на тирсі та стружці й забезпечує теплом цехи, а технічною парою сушильне господарство. Нині підприємство забезпечує свої потреби в паливі на 80 відсотків.
— Десь через місяць від використання газу відмовимося взагалі, — каже генеральний директор підприємства Василь Рябич. — Уже завершуємо монтаж нового котельного обладнання вартістю мільйон євро. Новий агрегат працюватиме на твердих відходах, в тому числі й на відходах деревини, яких на підприємстві достатньо. Економічна доцільність такого проекту доволі істотна, він окупиться вже через два роки за умови, що газ не дорожчатиме.
— У найближчі чотири роки маємо намір реалізувати ще декілька проектів з енергозбереження, — ділиться міський голова Золтан Ленд’єл. — Під час реконструкції котелень міського підприємства тепломереж там буде встановлено когенераційні установки. На обігрів тепловими насосами перейдуть три школи, а дитячо-юнацька спортивна використовуватиме для цього термальні води.
Новозбудована Чомонинська загальноосвітня школа в Мукачівському районі обігрівається електрикою. Тут встановлено багатотарифний лічильник, який дає змогу ощадливо використовувати струм. Приміщення прогрівають уночі, коли вартість електроенергії вчетверо нижча. Удень котельня лише підтримує належну температуру у приміщеннях. Це коштує вдвічі дешевше, ніж опалення газом. Для збереження тепла встановлено металопластикові вікна і двері. Уже за два роки котельня, яка стала в понад 100 тисяч гривень, окупить себе.
За результатами робочої поїздки відбулося розширене засідання колегії облдержадміністрації. Усі райони та міста області розробили програми з енергозбереження, енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. На їх основі розробляється обласна програма, яку розглянуть на черговій сесії обласної ради.
— Ураховуючи колосальний гідропотенціал річок Закарпаття, було б гріх не скористатися цим природним даром, — коментує Віктор Лукеча. — На замовлення облдержадміністрації розроблено схему комплексного використання водних ресурсів області, яка передбачає будівництво каскаду міні-ГЕС на притоках річки Тиси.
Закарпатська область.