Купити на базарі український стратегічний продукт майже нереально
Нещодавно довелося спостерігати таку картину: колоритний дядечко ходить м’ясними рядами центрального ринку в Тернополі й напівжартома-напівсерйозно запитує продавців: «Хто з’їв сало? М’яса повно, а нормального сала купити не можу». Ті у відповідь лише посміхалися. Так і не сказали, що торгують не українською свининою, а імпортною, а та, як відомо, практично без сала. Біля двох торгових місць, щоправда, виднілася табличка: «Домашнє м’ясо», але, мабуть, з метою реклами, бо й там сала не було. Чому ж в аграрній області, якою завжди була Тернопільщина, не можна купити стратегічного українського продукту?
А звідки він візьметься за катастрофічного спаду в тваринницькій галузі? Скажімо, поголів’я великої рогатої худоби скоротилося до післявоєнного рівня (за попередній рік зменшилося на 7 відсотків). У першому кварталі падіння тривало: м’яса вироблено 89,4 відсотка до відповідного періоду минулого року, молока — 98,1, яєць — 93,6. До 70 відсотків свиней продукується у селянських дворах, але господарі здебільшого вирощують їх для себе. З домашнім м’ясом на ринок, завалений польською та бельгійською свининою, не проштовхаєшся. Та й ціна, яку пропонують перекупники, не покриває затрат. Що казати про селян, коли великим агропідприємствам проблематично здати бичків чи свиней на забій. М’ясопереробні цехи або закрилися в період кризи, або працюють на імпортній сировині. Кажуть, технологія у них налагоджена під польське порося. Що ми їмо під виглядом ковбас — ніхто не знає. Принаймні знайомий санітарний лікар радить їх не купувати, особливо варені й особливо дітям.
Останнім часом сільгосппідприємства області, щоправда, виявляють підвищений інтерес до виробництва свинини. Якщо у селянських господарствах поголів’я падає, то в агропідприємствах зростає. Почалося будівництво великих комплексів з виробництва свинини у Підгаєцькому та Кременецькому районах, однак з настанням кризи роботи призупинилися. Та й уряд мало що робить для підтримки вітчизняного товаровиробника. Якщо польським селянам за кілограм свинини держава доплачує 1,5 євро, то наші останнім часом не отримують практично нічого. Намітилась тенденція: іноземні компанії перебирають у свої руки дедалі більше землі в області, але тваринництвом і не думають займатися. Їх цікавить лише швидкий дохід, який дає рослинництво, а цього року окремі орендарі взагалі пустили землю під пар, очікуючи більшої визначеності на ринку сільгосппродукції. Так званий ефективний власник ефективний лише для себе: його мало цікавлять місцеві проблеми, зокрема соціальні. І до британця чи німця не підеш просити допомоги у скруті: вони далеко, а менеджери без дозволу господаря і кроку не ступлять.
Тернопільська область.
