Гора народила мишу. Міністерство юстиції через 80 днів відреагувало на статтю автора «Хто нагострить службі зуби?» («Голос України» за 20.01.2009). Щоправда, був ще після чергового нагадування заспокійливий лист: мовляв, перевірка потребує часу, потерпіть.

Що редакція, фігуранти публікації терпіли роками. Скажімо, Анатолій Карпук із Черкас чекає виконання рішення суду з 2007 року, інвалід ВВВ киянин Олександр Авраменко з 2004-го, а одинока мати Г. із Трускавця — з 1990-го. Про неї, до речі, у відповіді першого заступника директора департаменту державної виконавчої служби Олексія Соломка — ні пари з вуст. Наче і не писала тричі газета про нахабного горе-батька, який ігнорує суд, виконавців і сам Мін’юст уже майже два десятиліття.
Чому правники дозволяють знущання над собою і законом, як гадаєте? Повторимо ще одне запитання: якщо в міністерстві так реагують на порушення ужгородських підлеглих, чи будуть вони сумлінними виконавцями? А якщо ні, то навіщо платникам податків така бездарна служба? А про її беззубість свідчить, на жаль, і згадана відповідь департаменту. Втім, міркуйте самі.
Виконавчий лист Деснянського районного суду Києва від 09.08.2007 про стягнення з Кузьменка на користь Авраменка 1 695 гривень перебував на виконанні відділу державної виконавчої служби Деснянського райуправління юстиції, повторює журналіста чиновник.
Борг перерахований на користь стягувача через два місяці після публікації. Чудово. Однак чому виконавці так мляво виконували свої обов’язки до виступу газети? Бо не могли потрапити до житла боржника 19 місяців, розписуються в безсиллі представники служби.
Інший виконавчий лист Деснянського райсуду від 20.07.2004 про стягнення з ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» на користь Авраменка 10 184,71 гривні перебував на виконанні в Солом’янському районному управлінні юстиції.
«Виходом державного виконавця за адресою... з’ясовано, що ДП знаходиться на стадії ліквідації, перевіркою балансової відомості встановлено, що у боржника відсутнє майно. Керуючись вимогами пунктів ... Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 28.11.2008 винесено постанову про повернення виконавчого документа. Повторно виконавчий лист на виконання не надходив».
Отже, невиконане рішення суду повернуто слугам Феміди і поставлено жирну крапку. А хіба законом не передбачена процедура повернення боргу в подібній ситуації?
Читаємо далі: «Виконавчий лист Черкаського районного суду від 02.08.2007 про визнання нечинним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов’язання Державного комітету лісового господарства поновити Карпука А. І. на посаді начальника Черкаського обласного управління лісового господарства з 09.07.2007 перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з 15.02.2008 по 23.03.2009.
Керуючись пунктом ... Закону України «Про виконавче провадження» 23.03.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження».
Державний комітет лісового господарства теж довго запрягав, готуючи відповідь за матеріалом «Хто нагострить службі зуби?» Перший заступник голови Юрій Марчук не погодився з автором і висловив свою думку.
«Держкомлісгосп повідомляє, що висновки, зроблені      І. Ілляшем в зазначеній статті щодо незаконності дій при виконанні вимог державного виконавця про поновлення Карпука А. І. на посаді начальника Черкаського обласного управління лісового господарства, не відповідають фактичним обставинам справи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України ... Черкаське обласне управління лісового господарства було ліквідоване (а не реорганізоване, як зазначається в статті) та створене Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Начальник управління Карпук був звільнений з роботи в зв’язку з ліквідацією управління за п. 1 ст. 40 КЗпП України згідно із чинним законодавством, яке визнає право власників організацій або уповноважених ними осіб звільняти працівників ліквідованих організацій та приймати їх на роботу в новостворені організації на загальних підставах.
Саме тому постановою Черкаського районного суду 2 серпня 2007 року Карпук був поновлений на посаді начальника управління, що знаходилось в процесі ліквідації, а не в новоствореному Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
Слід зауважити, що підставою для прийняття судом рішення про поновлення Карпука А. І. на роботі стала не безпідставність його звільнення з посади, а, зокрема, невизначеність чинним законодавством точного моменту звільнення працівників при ліквідації організації: до чи після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запису про припинення діяльності (ліквідацію) організації.
10 вересня 2007 року Черкаське обласне управління лісового господарства припинило свою діяльність, про що у Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців внесено запис.
Таким чином, в зв’язку з тим, що на сьогодні Черкаське обласне управління лісового господарства ліквідоване, виконання Держкомлісгоспом виконавчого листа Черкаського районного суду № 2-а-130 від 31.08.2007 про поновлення Карпука Анатолія Івановича на посаді начальника управління є неможливим».

Замість коментарю

Управління лісового господарства ліквідовано 10.09.07, а рішення суду про поновлення Карпука на посаді його начальника прийнято 2.08.07. Чому ж не виконано вердикт Феміди до ліквідації? Чекали момент реєстрації нового підприємства, щоб нині говорити про «невизначеність точного моменту звільнення?»
Може, Мін’юст роз’яснить ситуацію?