Нещодавно в засобах масової інформації обласного та державного рівня почали з’являтися публікації, які містять прямі звинувачення в незаконній діяльності на адресу керівників Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та особисто голови райдержадміністрації В.М. Зінченка. При цьому дії міжрайонної прокуратури висвітлюються як «взірець» законності, а сам прокурор В.Г. Жигун — єдино чесною людиною у всьому районі.

З цього приводу маємо декілька зауважень та міркувань. По-перше, дивує впевненість В. Жигуна в тому, що найбільше скарг до прокуратури надходить на чиновників та міліцію. Можливо, це і правда. Однак, якби була змога підрахувати, скільки нарікань викликає діяльність самого прокурора, то, безумовно, і чиновники, і міліція першим місцем поступилися б досить швидко. Також одразу постає запитання: якщо чиновники справді так «розпоясалися», то чим займається прокуратура, окрім безкінечного накладання протестів на розпорядження голови районної державної адміністрації? Де гласне обвинувачення? Де реальна робота прокуратури?
За останні роки до міжрайонної прокуратури від районної державної адміністрації надійшло 41 звернення, з них 16 — з питань притягнення до відповідальності керівників підприємств-боржників у виплаті заробітної плати. Прокуратура лише один раз надала відповідь. Як то кажуть, коментарі зайві.
Такий стан речей не міг задовольняти як керівництво районної державної адміністрації, так і депутатський корпус. Тому 2 березня 2009 року на двадцять другій сесії районної ради п’ятого скликання було розглянуто питання «Про стан боротьби із злочинністю, правопорушеннями, захисту прав і свобод громадян та інтересів держави у Білгород-Дністровському районі» та прийнято рішення визнати роботу міжрайонної прокуратури як недостатню.
Приводом для розгляду цього питання стало те, що за підсумками 2008 року Білгород-Дністровський район займає лідируючі позиції в Одеській області за рівнем злочинності. Тож депутати прийняли звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Голови Верховного Суду України з проханням перевірити діяльність Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури і висловили сподівання, що після втручання вищезазначених органів у наведенні правопорядку на території району та міста Білгород-Дністровського нормалізується ситуація в районі і прояви зростання злочинності будуть припинені.
Після цього на адресу Білгород-Дністровської районної ради почали надходити листи за підписом Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора старшого радника юстиції В. Жигуна та його підлеглих з вимогами терміново надати списки депутатів, які були присутні на сесії, копії матеріалів, що були підставою для скликання сесії, також негайно вимагалися домашні адреси та телефони депутатів районної ради. Депутатів по телефону запрошували до прокуратури та запитували, як вони голосували, під час розмови працівники прокуратури поводилися некоректно, погрожували та залякували депутатів.
Окрім того, на адресу Білгород-Дністровської районної ради надійшов протест в. о. прокурора Одеської області державного радника юстиції 3 класу А.М. Меденцева з вимогою скасування рішення сесії від 2 березня 2009 року. Однак більшістю голосів депутати відхилили цей протест і направили повторне звернення до Президента України, Верховної Ради України, Генеральної прокуратури України з проханням розглянути звернення та «вжити відповідних заходів щодо забезпечення законності дій керівництва Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури та відповідності їх обійманим посадам».
Саме ці дії депутатського корпусу району спричинили інформаційний тиск з боку прокуратури.
У наш час замовити статтю та написати в ній будь-що є справою легкою, а довести своєю роботою професійність та компетентність — важко. На жаль, наша прокуратура обрала найлегший шлях.
Стосовно накладання протестів міжрайонною прокуратурою на розпорядження голови райдержадміністрації також виникає багато питань.
Перше, якщо вже називаються номери та дати прийняття розпоряджень, то треба озвучувати та писати про всі матеріали, а не лише про поодинокі випадки. Особливо, коли йдеться про розпорядження, в якому начебто нехтується ухвала суду та передається земля незазначеній комерційній структурі. Ані номера, ані дати ми так і не побачили. Постає питання: чому? Відповідь: голова райдержадміністрації В. Зінченко такого документа не підписував.
Стосовно розпорядження №503 від 19 травня 2005 року, на яке посилається автор статті, то слід зауважити, що це розпорядження було скасовано не за протестом прокурора, а з власної ініціативи райдержадміністрації. І не тому, що воно не відповідало законодавству України, а у зв’язку з його зміною та переглядом регуляторної політики керівництвом держави (розпорядження №893 від 25.08.05).
Хочеться порадити В. Жигуну: в разі «заказної статті» матеріали теж мають перевірятися. Взяти хоча б інформацію про те, що 2 січня 2009 року «голова Білгород-Дністровської районної державної адміністрації зненацька оголосив для своїх підлеглих робочий день». Робочим 2 січня було лише для фінансового управління та апарату райдержадміністрації. І першопричиною стала необхідність підготовки документації для вчасного прийняття районного бюджету на 2009 рік. Робилося це виключно для дотримання норм Бюджетного кодексу України. До того ж цього дня приймали не тільки розпорядження №5, а й №№6,7...
З приводу «найсвіжішого прикладу», датованого 2001 роком. По-перше, ніхто з теперішнього керівництва райдержадміністрації тоді не працював, і по-друге, найголовніше: всі компенсаційні виплати сільгосппідприємствам проходять через обласне управління АПК, оминаючи районне управління. Тому В. Жигуну в цій ситуації потрібно «розслідувати» діяльність керівників облдержадміністрації «2001 року випуску».
І наостанок. Нині багато говориться про чесність, моральність, професійність посадових осіб усіх рівнів. Говориться багато, а робиться замало. Бо якщо людина сама по собі непорядна, то хоч би яку посаду вона обіймала, вся її діяльність буде зводитися до пошуку помилок у роботі інших, і «забудькуватості» про свої недоліки.
В. Жигун демонструє дива в цьому питанні. Чиновники крадуть, міліція покриває наркодільців, а він «бореться із земельною мафією району». Однак у «зеніті» цієї так званої боротьби наш прокурор чомусь не забув отримати чотирикімнатну квартиру в місті Білгород-Дністровський по вулиці Сонячна, 5-б, квартира 12, загальною площею 110 квадратних метрів (на якій проживає один), а ось погасити трирічний борг, який сягає більше п’яти тисяч гривень (за надані комунальні послуги), в нього геть вилетіло з голови. До того ж навряд чи заробітної платні «некишенькового прокурора» вистачило б на придбання автомобіля «Лексус» останньої моделі, завезеного контрабандним шляхом. Цей автомобіль був оформлений на підставну особу, задля збереження «законності». Однак лише «незначна помилка професіонала» під час реєстрації первинних документів показала його справжнє прагнення до дотримання законності та викрила його участь у легалізації контрабанди.
Білгород-Дністровський район має високоморального прокурора? Можливо, хоча у цієї моральності двоякий характер. А ось чи є прокурор В.  Жигун високоморальною людиною? Відповіді не знайти.
 

Прошу вважати дану статтю моїм офіційним зверненням до Генерального прокурора України.
 

Віталій БАРВІНЕНКО,
народний депутат України.