Для журналістів—громадських спостерігачів
Підгледіти за тим, як випускники виконують перші цього року тестові завдання з історії, кореспондентам «Голосу України» не допомогли навіть заздалегідь отримані посвідчення громадських спостерігачів, яким, за правилами, виділяються місця в аудиторії. Учителі-інструктори, налякані суворістю процедури, не пустили нас і на інструктаж. Як давали напутні поради старшокласникам і відкривали конверти з тестами, доставленими до школи №97 імені О. Теліги напередодні, залишилося таємницею за сімома печатками. Довелося задовольнятися спілкуванням з учнями перед початком тестування.
Білий верх, чорний низ — зграйка старшокласниць за півтори години до тесту вже чергує під школою. В руках — гелеві ручки, паспорти й запрошення. Без них нікуди. Вже на першій перевірці не пустять і на поріг. На запитання, чому не повторюють, жартують: «Перед смертю не надихаєшся». Кажуть, на підготовку був цілий рік: «Ми купували довідники з тестами, розв’язували їх, потім дивилися відповіді, підраховували бали і розуміли, що не все ще втрачено. В крайньому разі вступимо до університету імені доярки Марусі».
На шкільному стадіоні атмосфера вже напруженіша. Лавочки вболівальників окупували учасники ЗНО, які вочевидь переживали. Тут підготовка йде на повний хід. Зазубрюють дати й випускниці Київського інституту музики імені Глієра. «Ми паралельно закінчуємо вечірню школу, і ті, хто зібрався вступати до інших вишів, зобов’язані здати тести». На прохання газети згадують найскладніше запитання з пробного тестування: «Напевно, про цитати з чотирьох універсалів, адже ніхто їх в очі не бачив, і в підручниках їх не друкують, плюс завдання зіставити прізвища діячів і рід їхніх занять».
Двері школи відкривають за сорок п’ять хвилин до початку. Перший контроль — на вході. Документи перевіряють побіжно і формально. Пробігши очима паспорт і запрошення, випускників запрошують до списків тих, хто складає тести, де зазначено й аудиторії. Під тести виділили третій і четвертий поверхи, загалом 12 класів, у них — по два інструктори. Там також і остання ідентифікація особи: номер паспорта і запрошення звіряють зі списком, що висить на дверях.
— А дрес-коду не буде? — цікавиться випускник у чорній футболці та джинсах.
До речі, на зовнішній вигляд учасника при вході в аудиторію ніхто уваги й справді не звертав. Старшокласниці протягали паспорти в сонячних окулярах, що закривали півобличчя, а хлопці без проблем заходили до класу в навушниках.
За тиждень до тестування директор УЦОЯО Ігор Лікарчук розповідав про додаткові заходи безпеки, що мають захистити тестування від шахрайства, і сказав про нову процедуру розсаджування учнів. Тоді всіх карт розкривати не стали. В чому відмінність, «Голосу України» пояснила заступник директора з навчально-виховної роботи школи №172 Ніна Грищенко: «Цього року процедура така: інструктор наклеює на парти персональний штрих-код, на якому написано номер — від 1 до 15, прізвище, ім’я, по батькові учасника тестування. Відповідно до зазначеного номера вони одержують варіант свого завдання».
Рівно об одинадцятій аудиторії закрили, в тому числі й перед кореспондентами «Голосу України». Представник Українського центру оцінювання якості освіти Євген Кузьменко тут же відрапортував: «Порушень жодних ми не знайшли, напередодні захворіли деякі інструктори, але ми швидко знайшли їм заміну».
Результати оцінювання з усіх предметів абітурієнтові надішлють рекомендованим листом у вигляді єдиного сертифіката. Копію своїх оцінок можна відправляти в необмежене число вищих навчальних закладів, однак мінімальний бал з конкурсних предметів не має бути нижче 124. При цьому кожен вуз, залежно від конкурсу на місце, може підвищувати прохідний бал з профільного предмету для конкретної спеціальності й ставити планку хоч на рівні максимальних 200 балів.
У дні тестів у школах передбачено чергування лікаря і медсестри. Якщо комусь з одинадцятикласників стане зле і він не зможе продовжити тестування, то лікар повинен це зафіксувати і вказати причину недуги.
Завершиться всеукраїнське оцінювання 5 червня тестом з хімії.
Головний інструктор Алла Зіневич.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Довідка
За повідомленням Інформаційного центру незалежного оцінювання, свої знання з історії України вчора перевіряли 195 тисяч 118 учасників у 850 пунктах тестування. Переважна більшість висловили бажання здавати тест українською мовою — 78,1 відсотка, російській мові віддали перевагу 21,6 відсотка від зареєстрованих учасників, угорській — 0,1 відсотка. Торік кількість тих, хто складав тест з історії, була вдвічі менша — 98 тисяч 980 осіб.
