Як уже повідомляв «Голос України», судові органи Німеччини все ж добилися позитивного рішення про екстрадицію 89-річного вихідця з України Івана Дем’янюка зі США, куди він емігрував після Другої світової війни, видавши себе за біженця.
Наша довідка
За підозрою у співробітництві з нацистами І. Дем’янюка вже притягали до кримінальної відповідальності. В Ізраїлі його засудили до страти. Однак у 1993 році Верховний суд цієї країни скасував вирок попередньої судової інстанції через недостатність доказів вини І. Дем’янюка.
Після цього підозрюваний повернувся до Сполучених Штатів. У 2002 році його позбавили американського громадянства за те, що він приховував свій зв’язок із нацистами.
Нагадаємо, що навесні 2009 року німецькі слідчі звинуватили І. Дем’янюка в тому, що він служив наглядачем у нацистському концтаборі Собібор на території Польщі, в якому було знищено 29 тисяч євреїв. 6 квітня у Мюнхені мав розпочатися судовий процес, але американські судді задовільнили прохання адвокатів підозрюваного про зупинення його екстрадиції у зв’язку з тяжким станом здоров’я та тим, що їхній підзахисний не витримає багатогодинногo перельоту.
Однак через кілька тижнів Апеляційний суд США дозволив депортацію І. Дем’янюка до Німеччини. Це рішення стало можливим після того, як журналістам удалося зняти І. Дем’янюка прихованою камерою, коли він самостійно вийшов з автомашини і, рухаючись без будь-якої допомоги, зайшов разом з донькою до супермаркету.
Повідомлення
11 квітня 2009 року в «Голосі України» була надрукована стаття «Справа Івана Дем’янюка. Ще одна сторінка?», в якій мало місце таке речення: «Слідчі довели, що він служив наглядачем у польському концтаборі Собібор, де було знищено 29 тисяч євреїв».
У зв’язку з цим «Відділ преси та інформації Посольства Республіки Польща в Україні висловлює цим свій рішучий протест». Бо «подача матеріалу з використанням словосполучення «польський концтабір» є неправдивою за змістом, оскільки в даному випадку українського слововживання прикметник «польський», що має якісно-відносний характер, набуває значної значенньєвої інтенсивності. Отже, ужите формулювання стає таким, що ганьбить історичну пам’ять поляків, які понесли страшний руйнівний тягар Другої світової війни та першими зазнали злочинного нападу фашистської Германії. Посольство прагне ще раз наголосити, що на території Польщі, зокрема під час окупації країни фашистською Німеччиною, не існувало польських таборів смерті.
Шановний Головний редакторе, у зв’язку з вищевказаним Посольство Республіки Польща в Україні вважає за необхідне та вимагає розміщення належного спростування цієї інформації у Вашому виданні. Принагідно Посольство висловлює надію, що заповідь наступних публікацій про життєвий шлях І. Дем’янюка не призведе до повторного використання формулювання, в якому подвійна природа відмінного прикметника чинить інформаційний матеріал невідповідним до історичної правди. Особливо це важливо для читачів, які можуть бути необтяжені знанням історії Другої світової війни».
Зауважимо, що, використавши формулювання з подвійною природою відмінного прикметника, що має якісно-відносний характер і набуває значної значеннєвої інтенсивності, і автор, і редакція мали на увазі виключно географічну приналежність концтабору, не вкладаючи в це словосполучення будь-який інший зміст.
