Хоча управління Пенсійного фонду в Рівному й докладає всіх зусиль, щоб вчасно і в повному обсязі забезпечити виплату громадянам міста пенсій і допомог, однак в умовах економічної кризи наповнювати пенсійний бюджет стає дедалі складніше. Адже на недоотриманні фондом страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позначилось різке скорочення середньооблікової чисельності працівників та зменшення тривалості робочого дня і тижня на підприємствах.
Так, якщо за підсумками минулого року до пенсійної казни понад потребу було мобілізовано 200 мільйонів гривень, або на 28,1 відсотка більше, ніж необхідно для виплати пенсій, то в січні—березні нинішнього року такі надходження істотно зменшилися і випереджають щомісячні виплати лише на 9,8 відсотка.
Неважко підрахувати: якщо така динаміка зберігатиметься й надалі, то вже до кінця року обласне управління може опинитися перед необхідністю отримання дотації за рахунок платників з інших регіонів або з державного бюджету.
Ми всіляко намагаємося зупинити цей процес. З метою повернення несплачених сум і недопущення подальшого зростання боргів проводимо перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків. Підписано 146 постанов у справах про адміністративні правопорушення, 122 матеріали передано в суди і прокуратуру, оскаржено 16 випадків неправомірних дій або бездіяльності державних виконавців, ініційовано чотири судові справи про банкрутство. 848 справ на загальну суму 7,89 мільйона гривень перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби.
Попри те, що на сьогодні всі суми наявної заборгованості (окрім тих, що узгоджуються) охоплені легітимними заходами правового реагування та примусового стягнення, проблема вчасного і повноцінного наповнення пенсійного бюджету вимагає рішучих дій з огляду на перспективу. Тим паче що у зв’язку з економічними негараздами різко погіршилась платіжна дисципліна, мають місце недопустимо низькі розміри заробітних плат, на які нараховуються страхові внески, і, що найгірше, набуває загрозливих масштабів тінізація цих зарплат.
Постає питання необхідності максимально раціонального використання наявних коштів та пошуку інших резервів наповнення пенсійного бюджету. І в цьому зв’язку, на мою думку, на часі внесення змін до пенсійного законодавства з метою ліквідації наявних необґрунтованих і несправедливих у зв’язку з цим пільг зі сплати страхових внесків. Маю на увазі пільги, пов’язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування малого і середнього бізнесу.
Десять років тому, коли запроваджувалась система спрощеного оподаткування, ставки відрахувань до Пенсійного фонду було затверджено на рівні від 8 до 64 гривень. На той час це не викликало жодних нарікань, оскільки мінімальна пенсія становила 16 гривень. Але відтоді мінімальні пенсії зросли у 32(!) рази, однак ставки внесків не переглядалися й залишилися на тому само рівні.
Правомірно постає питання: чому в умовах солідарної системи пенсійного забезпечення, коли всі отримують пенсії на загальних підставах, одні роботодавці сплачують до Пенсійного фонду за одного найманого працівника 569 гривень (як це було у 2008 році), інші — як, наприклад, фізичні особи—платники єдиного податку (це малий бізнес) — лише 65, а платники фіксованого податку — 9 гривень. І це тоді як мінімальний страховий внесок у 2008 році був 206 гривень.
Наведу цифри. Загальна кількість підприємців—учасників системи спрощеного оподаткування становить 11097 осіб. Унаслідок несправедливого оподаткування пенсійний бюджет міста лише торік втратив близько мільйона гривень. А Пенсійний фонд загалом втрачає щорічно майже 3 мільярди гривень.
То чи справедливо через недосконале законодавство і невмотивоване пільгове оподаткування дотувати малий і середній бізнес за рахунок пенсіонерів?
Ураховуючи це та необхідність відновлення соціальної справедливості, будемо ініціювати перед депутатами, котрі представляють Рівненщину, винесення питання для розгляду на сесії Верховної Ради України.
Микола НІМЧУК, начальник управління Пенсійного фонду України у м. Рівне.
Наша довідка
У Рівному на виплату пенсій і допомог претендують 53 тисячі пенсіонерів. Упродовж нинішнього року на ці цілі витрачалося щомісяця в середньому 47,4 мільйона гривень.
