Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) констатував покращення споживчих настроїв — про те, як сіло, то впало.
Комбанки з іноземним капіталом не довіряють курсу Нацбанку — про те, як гукнулось.
Світу загрожує епідемія грипу — про наше свиняче діло.
Заступ як універсальна зброя
Якщо статистики інколи залишають без цифр, то соціологи кажуть усе, але мало не через місяць. Наприкінці квітня МЦПД повідомив, що в березні споживчі настрої покращали. І з якого це дива? Реальна заробітна плата проти березня минулого року скоротилася на 11 відсотків (в першому кварталі — на 12,3), а зростання номінальної поглинула інфляція. Заборгованість із зарплат у березні зросла на 70 мільйонів гривень, сягнувши 1,72 мільярда гривень. П’ять місяців поспіль вкладників не підпускали до їхніх власних депозитів, люди обмінювали на інвалюту сімейні заначки. То, що покращувало настрій? Соціологи кажуть, що дедалі більше нас сподівається на швидке покращення справ в економіці. Дозвольте, це за падіння на третину промисловості?! Як на мене, настрій людям у березні покращувало наближення сезону копання городів.
Це довів і квітень, коли країна взялася за заступи. Доларів купувати стали в кілька разів менше, ніж у березні, — було ніколи, попит на інвалюту знизився через брак гривні. І це ознака вкрай низького рівня реальних доходів населення і переорієнтації економіки на бартерні схеми розрахунків та виплату заробітних плат у конвертах. Рівень тіньового сектору зараз поступається тільки тому, що мали 2001-го. У добувній і переробній промисловостях (за спостереженнями Мінекономіки) він сягає 42 і 35,3 відсотка, відповідно, в машинобудуванні та металургії — 36,2 та 39,3 відсотка, відповідно, занурюється «у тінь» малий і середній бізнес. Якщо так піде й далі, то де братимемо кошти на виплати пенсій?
МЦПД заперечити важко, бо саме у квітні споживчий настрій, справді, покращав. Уряд дещо скоротив заборгованість із зарплат. Гривня міцніла під тиском нових правил розрахунку валютної позиції, очікування другого траншу МВФ, продажу доларів на аукціонах для закриття кредитів тощо. Але реальні робочі місця створювалися на присадибних ділянках, а не в реальному секторі економіки. Але гроші витікали з країни, попри «кордони», які встановлювали Нацбанк і тимчасові адміністрації у проблемних банках. І їхня кількість уже вимірювалася не одним десятком. Відкласти заступи і взятися за калькулятори закликав перший заступник голови секретаріату Президента Олександр Шлапак, але довіра один до одного не міцнішає від механічних перерахунків.
Кредит як показник довіри
Недовіра банків і компаній один до одного консервує потрібні усім антикризові проекти. Чому, питається, Державна іпотечна установа (ДІУ) не раз переносила розміщення облігацій на один мільярд гривень для добудови будинків з готовністю 70 відсотків і вище? Через відсутність заявок. А заявок не було через небажання банків купувати цінні папери без гарантій Нацбанку. Й обіцянка Прем’єр-міністра залучити до ДІУ на мільярд більше гривень, і рекомендації Президента країни у рік виборів — слабкі аргументи для того, щоб вкладати гроші в папери під житло, яке не знати кому, коли і за скільки продадуть. Нагадаю, після конкурсу серед забудовників будкомпанію акредитують ДІУ та держбанки, які одержать кредит на 2,5 року. По всьому ДІУ рефінансує держбанки, які кредитуватимуть громадян у гривні на 5—30 років під 14,6 відсотка річних. Заковик, однак, декілька. Не вірять банкіри, й не тільки вони. Будкомпанії вважають, що кредитувати треба забудовника. Й на короткий термін. У Мінрегіонбуді упродовж місяця визначали, які ж, власне, об’єкти перші підлягатимуть фінансуванню — з’ясувалося, що серед претендентів є будинки, які не дотягують до 70 відсотків готовності.
Будь-який кредит характеризує ступінь довіри. Це підтвердив чи не найбільш резонансний протест місяця — менеджерів найбільших в Україні банків з іноземним капіталом проти відбирання у них права формувати резерви під можливі збитки за валютними кредитами в інвалюті. Завдяки низці змін у порядок формування валютної позиції Нацбанк змушує їх продавати левову частку інвалюти на міжбанківському ринку, щоб конвертувати сформовані валютні резерви у гривню. Це утворює непередбачувані валютні ризики, інакше кажучи, наражає на гіпотетичні збитки в разі ймовірної девальвації гривні. Курс гривня/долар у квітні менеджери найбільших іноземних банків вважали «адміністративно накрученим», посилаючись на курсовий прогноз МВФ середньорічного курсу на рівні 8,68 гривні за долар США і намір влади «повернути довіру до банківської сфери», як то кажуть, до приїзду МВФ. Як наслідок, банкіри відмовилися від підписання свого роду угоди про наміри з урядом і Нацбанком. М’яко кажучи, під загрозою опинилися і докапіталізація, і пролонгація зовнішніх запозичень дочірніх банків, і відтермінування клієнтських зобов’язань, і й без того не аховий рівень кредитування реального сектору економіки.
Тим часом частка проблемних кредитів від початку року зросла на 55,2 відсотка, або майже на 10 мільярдів гривень.
Вірус як надзвичайний виклик
19 квітня зареєстрували спалах так званого свинячого грипу, і перед світом постала загроза глобального карантину. Новий смертельний різновид грипу H1N1 забрав життя більш як 100 осіб у Мексиці, США, Канаді, примусив країни самозахищатися митними бар’єрами, обвалив на Заході акції і виробників свинини, і продавців сої та кукурудзи, якими відгодовують свійських тварин. До честі й Президента країни, й уряду Україна відреагувала на надзвичайний виклик адекватно. Живих свиней ми завозимо тільки з Польщі, проте свіжу, охолоджену та заморожену свинину імпортуємо з Бразилії і цілої низки європейських країн. Як і належить, Держкомітет ветеринарної медицини ініціював заборону завозити свиней і свинину зі США, Мексики, Нової Зеландії і Канади, але якщо ситуація змусить, то подібні заборони очікують на імпорт з Великої Британії, Шотландії, Аргентини, Іспанії. Не можна закривати очі на те, застерегла голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва, що в Україну може потрапити м’ясо з Мексики під виглядом м’яса з неуражених грипом країн.
Поза сумнівом, новий вірус — це в прямому і переносному розумінні свиня, підкладена світовій і українській економіці, адже він посилює рецесію виробництва сільськогосподарської продукції і пригнічує й без того спотворену кризою світову торгівлю. А хто не знає, що левову частку свого валового продукту Україна заробляє на зовнішніх ринках, а не на своєму власному, той може здогадатися, послухавши Президента країни і міністра охорони здоров’я. Віктор Ющенко каже про 50 мільйонів гривень, необхідних для модернізації лабораторії з ідентифікації свинячого грипу. Василь Князевич запевняє, що лабораторія є, але її треба модернізувати, придбати сучасні препарати...
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
